ФУНКЦІЮВАННЯ ЕМОТИВНОЇ ЛЕКСИКИ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ (на матеріалі роману С. Фрая “The Hippopotamus”)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2022.1(48).259817

Ключові слова:

емотивна лексика, емотивність, перекладацькі трансформації, художній текст

Анотація

Стаття присвячена розглядові особливостей функціонування емотивної лексики в художньому тексті на прикладі роману Стівена Фрая “The Hippopotamus” та способів її відображення в українському перекладі. Визначено, що емотивна лексика в художніх творах може виконувати комунікативну, експресивну та прагматичну функції, завдяки яким створюється психологічний портрет персонажа, подається емоційна інтерпретація світу, зображеного в тексті, розкривається внутрішній емоційний світ образу автора. Авторами дослідження запропоновано власну класифікацію емотивної лексики, яку поділено на власне емотиви (афективи та конотативи), емотивні десигнати (лексика, що називає емоції) та емотивні дескриптори (лексика, що описує емоції). Проаналізовано використання емотивної лексики в романі Стівена Фрая “The Hippopotamus”, яку було виявлено в тексті твору у кількості 2093 одиниць. Встановлено, що найпродуктивнішим видом емотивної лексики у творі є власне емотиви – 1113 одиниць, з яких афективи складають 552 одиниці, а конотативи – 561 одиницю. Визначено, що емотиви найчастіше виражають емоційний стан персонажів, передають їх ставлення до оточуючих людей, предметів та явищ, а також слугують у якості мовленнєвої характеристики персонажів. Виявлено, що передача власне емотивів в українському перекладі потребує використання таких перекладацьких прийомів, як заміна, опущення, модуляція, калькування, диференціація значення, цілісне перетворення, генералізація, конкретизація. Встановлено, що менш продуктивними видами емотивної лексики в романі “The Hippopotamus” є емотивні десигнати та емотивні дескриптори (612 та 368 одиниць відповідно), які у тексті вказують на спосіб протікання почуттів персонажів, пояснюють читачеві причини їх виникнення або вказують на причину, результат, непряму ознаку емоції, а також слугують в якості мовленнєвої характеристики протагоніста. Виявлено, що продуктивними прийомами при перекладі емотивних десигнатів та дескрипторів є заміна частин мови та членів речення, диференціація значення, перестановка та цілісне перетворення.

Посилання

Бабенко Л.Г. Лексические средства обозначения эмоций в русском языке. Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1989. 184 с.

Балли Ш. Французская стилистика. М.: «Иностранная литература», 1961. 394 с.

Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода). М.: «Междунар. отношения», 1975. 240 с.

Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. М.: Изд-во МГУ, 1976. 143 с.

Виноградов В. В. О теории художественной речи. М.: Издательство «Высшая школа», 1971. 240 с.

Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1958. 459 с.

Голуб И.Б. Стилистика современного русского языка. М.: Айрис-пресс, 2010. 448 с.

Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). М.: Высш. шк., 1990. 253 с.

Красавский Н.А. Семантика имен эмоций, функционирующих в разных типах текста. Язык и эмоции: сб. науч. трудов. Волгоград: Перемена, 1995. С. 14 -150.

Кудашина В.Л. Участие эмотивной прагматики в реализации комплексной коммуникативной задачи. Фундаментальные исследования. 2006. №3. С. 57-58.

Лукьянова H.A. Экспрессивная лексика разговорного употребления: Проблемы семантики. Новосибирск: Наука, 1986. 227 с.

Пиотровская Л.А. Эмотивность как языковая категория. Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 2. Вып. 2. 1993. С. 42.

Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки лингвистической теории перевода. 3-е изд., стереотип. М.: «Р. Валент», 2007. 244 с.

Шаховский В.И. Голос эмоций в языковом круге homo sentiens. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. 144 с.

Шаховский В.И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1987. 192 с.

Шаховский В.И. Лингвистическая теория эмоций: Монография. М.: Гнозис, 2008. 416 с.

Academic.ru. URL: https://dic.academic.ru/

Aitchison J. Words in the mind: an introduction to the mental lexicon. Oxford: Basil Blackwell, 1987. 158 p.

Diller H.-J. Emotions and the Linguistics of English. Anglistentags “1991, Duesseldorf”: Proceedings. Ed. by Wilhelm G. Busse, Max Niemeyer Verlag. Tibungen, 1992. P. 25-29.

Fry S. The Hippopotamus. London: Arrow, 2004. 416 p.

Urban Dictionary. URL: https://www.urbandictionary.com

Volek B. Emotive Signs in Language and Semantic Functioning of Derived Nouns in Russian. Amsterdam/Philadelphia, 1987. 270 p.

Wierzbicka A. Emotions Across Languages and Cultures: Diversity and Universals (Studies in Emotions and Social Interaction). Cambridge University Press, 1999. 261 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-05

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА