КОДОВАНИЙ СЕМАНТИЧНИЙ ОБСЯГ ІМЕННИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ З ПОЧАТКОВИМИ ЛІТЕРАМИ A, B, C, G, H, I У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД (на основі тлумачного словника DUDEN)

Автор(и)

  • В. В. Дребет Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна https://orcid.org/0000-0003-2824-793X
  • С. А. Розводовська Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна
  • А. Е. Р. Джавала Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка , Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2022.1(48).259805

Ключові слова:

кодування іменника, початкові літери, семантичний обсяг слова, полісемічна/моносемічна модель, ментальний лексикон людини, лінгвосинергетика, лінгвосинергетична модель, принцип мінімізації зусиль

Анотація

Представлена робота є одним з перших лінгвосинергетично скерованих етапів дослідження кодування семантичного потенціалу іменників у співвіднесенні з категорією роду та початковими літерами їх алфавітного упорядкування у тлумачних словниках німецької мови, а саме з початковими літерами A; B, C, G, H, I у тлумачному словнику німецької мови Duden. Deutsches Universalwörterbuch. Методологічно важливим у дослідженні є положення про те, що рушійним фактором мовного розвитку виступає синергетичний закон докладання найменших зусиль і збереження мовної енергії. В синергетичному розумінні автор статті проводить паралелі між словником як представником мовного узагальнення про структуровану суму знань засвоєної позамовної дійсності та ментальним лексиконом, який не є довільним накопиченням унесень, а становить структуровану ієрархічну систему таких унесень. У синергетичному розумінні лексичні одиниці та їх значення на мовному рівні містять закодовану структуровану інформацію. Запропонований у цій статті лінгвосинергетичний формат дослідження передбачає, що мова як саморегулювальна система під впливом зовнішньої енергії та інформації виробила механізм кодування інформаційносемантичного обсягу іменника у кореляції з їх граматичним родом та початковими літерами їх алфавітного упорядкування у німецькій мові. Отримані на підставі синергетичноквантитативного підходу результати екстрапольовано на лінгвосинергетичну модель самоорганізації іменникового найменування згідно з принципом мінімізації зусиль, що скеровує кодування семантичного обсягу полісемічних або моносемічних іменників на користь мовної економії та мінімізації зусиль з боку ментального лексикону людини. Доведено, що оскільки найближчі відстані у лексичній структурі слова на мовному рівні є найближчими у зіставленні зі структурами знань ментального лексикону людини, то саморегулювальна мовна система під впливом зовнішньої енергії та інформації запускає механізми оптимізації мовної економії та мінімізації зусиль з боку ментального лексикону людини для кодування семантичного обсягу моносемічної моделі іменників з одним значенням та семантичного обсягу полісемічної моделі зі значеннями, які є найближчими до головного значення в ієрархічно структурованому ланцюгу багатозначного слова на словниковому рівні.

Посилання

Генералова Л. К. К вопросе о структуре значений имен существительных. Сборник научных трудов Московского педагогического института. 1973. № 71. С. 43–50.

Герман И. А. Лингвосинергетика. Барнаул: Издательство Алтайской академии экономики и права, 2000. 168 с.

Домброван Т. И. Язык в контексте синергетики. Одесса: Одесская городская типография, 2013. 342 с.

Дребет В.В. Іменник у сучасній німецькій мові: семантика, синтагматика, парадигматика (лінгвосинергетичний підхід) / дис. … докт. філол. наук: 10.02.04 – «Германські мови». Одеса, 2017. 510 с.

Колмогорова А. В. Языковое значение как синергетическая система. Научное мнение. 2012. № 9. С. 61–67.

Левицкий В. В. Семасиология. 2-е изд., испр. и доп. Винница: Нова книга, 2012. 680 с.

Ольшанский И. П., Скиба Г. В. Лексическая полисемия в системе языка и тексте. Кишинев: Штиинца, 1987. 127 с.

Пихтовникова Л. С. Лингвосинергетика: основы и очерк направлений: монография. Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2012. 180 с.

Селіванова О. Світ свідомості в мові. Мир сознания в языке: монографія. Черкаси: Ю. Чабаненко, 2013. 488 с.

Drebet V. Synergetik der Nomen-Dekodierung in einfacher und zusammengesetzter Satzstruktur des Deutschen. Analele Universitatii din Craiova. Seria Stiinte Filologice, Lingvistica. 2021. Vol. 43. Nr. 1-2. S. 289-306. URL: http://www.scopus.com/inward/record.url?eid=2-s2.085121984197&partnerID=MN8TOARS

Drebet V., Kiyko S., Kiyko Y. Synergetik der Dekodierung von Substantiv-Neubildungen in Satzstrukturen des Deutschen. Glottotheory: De Gruyter (A). 2021. Vol. 12. Issue 2. P. 179-198. URL: https://www.scopus.com/record/display.uri?eid=2-s2.085117193165&origin=resultslist&sort=plff&featureToggles=FEATURE_NEW_DOC_DETAILS_EXPORT:1

Duden. Deutsches Universalwörterbuch. (2003). Оn CD. Mannheim: Dudenverlag. Köhler R. Zur linguistischen Synergetik: Struktur und Dynamik der Lexik. Bochum: Studienverlag Brockmeyer, 1986. 200 S.

Laddisow A. Konnotation in der nominalen Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. Entwicklungen der Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache / Hrsg. Fleischer Wolfgang. Berlin, 1983. S. 21–48.

Maineke E. Das Substantiv in der deutschen Gegenwartssprache. Heidelberg: Universitätsverlag WINTER, 1996. 496 S.

Primus B. Semantische Rollen. Heidelberg: Universitätsverlag WINTER, 2012. 99 S.

Schwarz M. Einführung in die Kognitive Linguistik. 2. überarb. Aufl. Tübingen und Basel: Francke Verlag, 1996. 238 S.

Zipf G. K. Human behaviour and the principle of least effort. Cambridge: Addison–Wesley, 1949. 573 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-05

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА