ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕПІСТЕМІЧНОЇ Я-ПОЗИЦІЇ В ДІАЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

  • В. В. Шубко Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка , Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2021.2(47).245951

Ключові слова:

діалогічний дискурс, епістестемічна позиція, епістемічні маркери, корпусний аналіз

Анотація

Стаття присвячена висвітленню теоретичних передумов дослідження епістемічної Япозиції в англомовному діалогічному дискурсі. Оскільки спілкування є однією з основних ознак соціальної організації людей, дослідження епістемічної Я-позиції саме у діалогічному дискурсі є актуальним завданням сучасної соціолінгвістики. Епістемічна Я-позиція відображає знання суб’єкта про світ, його світогляд, точки зору та його переконання. Вона стосується знання мовця про предмет мовлення, ступеня впевненості у висловлюванні. Корпусно-орієнтовані дослідження дискурсу виконуються у трьох напрямках, а саме:: текстовому (вивчення вибору мовних одиниць, значень та моделей у текстах); критичному (поєднання критичного дискурсаналізу та системної функціональної лінгвістики); контекстуальному (врахування ситуаційних факторів спілкування, залучення теорії мовленнєвих актів та прагматики). Зважаючи на експланаторну негнучкість існуючих електронних корпусів англійської мови, тобто неможливість повного аналізу представлених контекстів, було створено власний корпус текстів для якнайповнішого вивчення епістемічної позиції Я-суб’єкта в англомовному діалогічному дискурсі. Нами було виокремлено та оформлено у корпус контексти вживання епістемічних дієслів (наприклад, know, think, seem, believe, understand, suppose, guess, expect, hope). Виокремлені контексти вживання епістемічних дієслів у художньому діалогічному дискурсі буде проаналізовано в семантичному та прагматичному аспектах, а саме – розглянуто значення досліджуваних епістемічних маркерів, наприклад, достовірність, віра, впевненість тощо, а також досліджено прагматичне навантаження епістемічних маркерів для реалізації стратегій і тактик вираження Я-позиції. Перспективою цього дослідження є детальний аналіз семантичних та прагматичних особливостей епістемічних маркерів у художньому дискурсі.

Посилання

Alpatov, V.M. (2015). Chto i kak izuchaet jazykoznanie? Voprosy jazykoznanija. № 1, 7–21.

Beljaeva, L.N., Chernjavskaja, V.E. (2016). Dokazatel'naja lingvistika: metod v kognitivnoj paradigme. Voprosy kognitivnoj lingvistiki. № 3, 77-84.

Kalininm, S.S. (2017). Ob ideale celostnogo znanija v lingvisticheskoj jepistemiologii. URL: https://elar.urfu.ru/bitstream/10995/60021/1/lo_15.pdf

Kuharenko, V.A. (2002). Interpretacija teksta. Odessa: Latstar.

Men'shikova, A.A. (2017). Jepistemologicheskie faktory ontologii nauki. Gumanitarnye nauchnye issledovanija. № 9. URL: https://human.snauka.ru/2017/09/24434

Aarts, J. (2002). Review of Corpus Linguistics at Work. International Journal of Corpus Linguistics. 7 (1), 118–123.

Barton, D, Lee, C. (2013) Language Online: Investigating Digital Text and Practices.New York: Rutledge.

Biber, D. (2006) ‘Stance in spoken and written university registers. Journal of English for Academic Purposes, 5, 97–116.

Dijk, T.A. (2008). Discourse and Context: a Socio-Cognitive Approach. Cambridge University Press.

Flowerdew, L. (2012). Corpus-based discourse analysis. The Routledge handbook of discourse analysis. London: Routledge, 174-187. Gray B.,

Biber D. (2012) Current Conceptions of Stance. In: Hyland K., Guinda C.S. (eds) Stance and Voice in Written Academic Genres. Palgrave Macmillan, London. https://doi.org/10.1057/9781137030825_2

Kärkkäinen, E. (2003). Epistemic Stance in English Conversation: A description of its interactional functions, with a focus on I think. John Benjamins Publishing Co.

Kiesling, S. (2016). Stance: Theory and Practice in Sociolinguistics. URL: https://www.academia.edu/13000752/Stance_and_Stancetaking_Theory_and_Practice_in_Sociolinguistics

Kiesling, S. Stancetaking in Online Forums. Computational Linguistics 2018; 44 (4): 683–718. doi: https://doi.org/10.1162/coli_a_00334

McEnery, T., Xiao R., Tono, Y. (2006). Corpus-Based Language Studies. London: Routledge.

O’Keeffe, A., Walsh, S. (2012). Applying corpus linguistics and conversation analysis in the investigation of small group teaching in higher education. Corpus Linguistics and Linguistic Theory, 8(1): 159–181.

Sholikhah, I. M. (2019). Linguistic Study of Stance-Taking in Online Media. KnE Social Sciences, 3(10), 55–61. https://doi.org/10.18502/kss.v3i10.3887

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-15

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА