СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО ЛЕКСИКОСЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ “GESTICULATION”
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2021.2(47).245942Ключові слова:
лексико-семантичне поле, кінема, знак, структураАнотація
Стаття присвячена дослідженню структури лексико-семантичного поля «жестикуляція» на матеріалі тлумачних словників англійської мови. В роботі розглядається семіотична проблема співвідношення вербального та паравербального кодів людської комунікації; вивчається вербальне означування кінеми, яка трактується як протознак; аналізується ядерно-периферійна структура мовного лексико-семантичного поля «жестикуляція». У сучасній лінгвістиці одним із найпоширеніших підходів до вивчення лексики є метод польового моделювання. Польова теорія свідчить про системну організацію всієї лексичної системи. Лексико-семантичне поле характеризується рядом ознак системності як в синхронному плані (семантична співвідносність лексем, наявність гіпонімії і гіперонімів), так і в діахронічному плані (певний набір неодноразово реалізованих мотиваційних моделей, повторюваність словотворчих моделей, повторюваність етимологічних гнізд, що породжують лексику поля). Матеріалом дослідження слугувала вибірка з 5 словників сучасної англійської мови. Всі компоненти зазначеного поля знаходяться в гіпо-гіперонімічних відносинах з ключовою одиницею поля, а саме з номінацією gesture. В семантичній структурі вербалізованої кінеми виділяємо три обов'язкових сігніфікативних вузла, що входять до означуваного вербалізованою кінемою: "що рухається", "як рухається" та "для чого рухається". Перші два вузла відображають формальну складову протознак (кінетика жесту), а третій вузол відображає смисловий компонент кінеми (значення жесту). Ядерно-периферійна структура лексико-семантичного поля "жестикуляція" в англійській мові підпорядковується семантичному принципу гіперо-гіпонімічних відносин між його конституентами. Перспективою подальшого дослідження є аналіз функціонування даного лексикосемантичного поля в художньому дискурсі.
Посилання
Kobzeva, O.V. (2006). Zhesty i mimika v jazykovoj kartine kommunikacii [Tekst] / O.V. Kobzeva. Universitetskie chtenija - 2006: Materialy nauchnometodicheskih chtenij PGLU. Chast' IV. Pjatigorsk: GTGLU.
Kobozeva, I. M. (1991). «Smysl» i «znachenie» v «naivnoj semiotike». In Logicheskij analiz jazyka. Kul'turnye koncepty. M.: Nauka, 183 - 186.
Kolegaeva, І. M., Popіk, І. P. (2003). Verbalіzovanі kіnemi jak javishhe movnoji ta movlennevoji prezentacіji paraverbal'noї povedіnki. In Tretі Karazins'kі chi-tannja: metodika і lіngvіstika na shljahu do іntegracії. Materіali Mіzhna-rodnoї naukovo-metodichnoї konferencії. Harkіv: HNU, 88 – 90.
Krejdlin, G. E. (2002). Neverbal'naja semiotika: Jazyk tela i estestvennyj jazyk. M.: Novoe literaturnoe obozrenie.
Morris, Ch. U. (2001). Osnovanija teorii znakov. In Semiotika: Antologija. M.: Akademicheskij proekt, 45 - 97.
Nikitin, M. V. (1996). Kurs lingvisticheskoj semantiki. SPb: Nauchnyj centr problem dialoga.
Hlystova V.G. Kinema kak osnovnaja edinica kinesiki (na materiale anglijskogo i russkogo jazykov). Aktual'nye problemy filologii i pedagogicheskoj lingvistiki, no. 10, 2008. S. 256-259.
American Heritage College Dictionary. (1993). Third edition. – Boston- N.-Y.: Houghton Miffin Company.
The Concise English Dictionary. (1987). Lnd.: Academic.
Longman Dictionary of Contemporary English. (2000). Third Edition. – Edinburg: Longman, Pearson Education Ltd.
Bol'shoj anglo-russkij slovar': V 2 t. (1979). Pod obshh. rukovod. I. R. Gal'perina. – 3-e izd. M.: Russkij jazyk.
Novoj bol'shoj anglo-russkij slovar': V 3 t. (1998). Pod obshh. rukovod. Ju. D. Apresjana i Je. M. Mednikovoj. – 3-e izd. M.: Rus. jaz.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
