ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ХУДОЖНЬОГО ПРОСТОРУ В ОПОВІДАННІ ДЖЕКА ЛОНДОНА “AN ODYSSEY OF THE NORTH”
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2021.2(47).245926Анотація
Стаття присвячена розгляду особливостей функціонування відкритого та закритого простору в художньому тексті. Метою даної статті є дослідження вербальних засобів створення художнього простору в оповіданні Джека Лондона з Північного циклу “An Odyssey of the North”. Надзвичайно важливим у ході дослідження було з’ясувати сутність художнього простору та особливості його організації в тексті, розглянути основні класифікації та типи художнього простору; дослідити художній простір в оповіданні в контексті типів інформації, типів викладу та композиційно-мовленнєвих форм; а також скласти частотні списки лексем, що представляють художній простір у розглянутому творі та надати семантичну характеристику просторовим лексемам та визначити їх стилістичні функції в тексті. Художній простір в оповіданні– це переважно відкритий конкретний простір. Закритий художній простір представлений лише декількома вкрапленнями опису хатини головного героя. Розгортання художнього простору здійснюється нелінеарно. За рахунок ретроспекції реальний сюжетний художній простір переривається описом подій, що розвивались раніше, а тому і нових просторових орієнтирів. Реальний художній простір – це північ Канади – Клондайк, уявний художній простір – це просторові орієнтири, що функціонують в історії, одіссеї, яку розповідає головний герой. В актуалізації художнього простору в оповіданні беруть участь як прямі, так і непрямі просторові орієнтири. Прямі просторові орієнтири вводяться за допомогою топонімів – астіонімів та потамонімів і формують мегапростір оповідання; загальних назв, що означають засоби пересування та загальних назв із узагальнюючою локальною референцією. Непрямі просторові орієнтири реалізуються за допомогою лексичних засобів, що означають метеорологічні явища, представників фауни, предметів одягу, що містять сему простору. Серед лексичних засобів, що представляють уявний художній простір тексту оповідання, домінуючими є топоніми. За жанром художній простір в оповіданні можна охарактеризувати як психологічний. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у зіставному аналізі засобів реалізаціїї художнього протору у решті оповідань, що складають Північний цикл оповідань Джека Лондона.
Посилання
Vasil'yeva, L. V. (1989). Lingvostilisticheskiye osobennosti organizatsii khudozhestvennogo prostranstva v tekste: Avtoref.dis… kand. filol. nauk. Irkutsk.
Vorob'yeva, O. P. (1986). Tekstooformleniye i chlenimost' teksta. Tekstual'naya lingvistika i obucheniye chteniyu i audirovaniyu na inostrannom yazyke. K.: KGPIIYA, 21–26.
Voronin, R.A. (2019). Stilisticheskiye sredstva sozdaniya Arkticheskogo peyzazha v "Severnykh rasskazakh" Dzheka Londona. Filologicheskiye nauki. Voprosy teorii i praktiki. Tambov: Gramota, T.12, 215-219.
Vsevolodova, M. V., Vladimirskiy. Ye. (1982). Sposoby vyrazheniya prostranstvennykh otnosheniy v sovremennom russkom yazyke. M.: Rus. yazyk.
Dobrinskaya, L.S. (2000). Struktura khudozhestvennogo prostranstva i yego yazykovoye vyrazheniye v psikhologicheskom rasskaze Keyt Shopen «Istoriya odnogo chasa». Zapiski z romanogermans'koí̈ fílologíí̈. Odesa: Latstar. Vip. 19, 71–75.
Kalínyuk, O.O. (1999). Kompozitsíyno-movlennêva forma «opis» v naukovo-fantastichnomu tekstí: Avtoref. dis…kand. fílol. nauk. Odesa.
Plotnikova, S. N. (1981). Opisaniye kak yedinitsa kontekstno-variativnogo chleneniya khudozhestvennogo teksta: Dis... kand. filol. nauk. M.
Shatilova, I.O. (2017). Semanticheskiye kharakteristiki peyzazhnykh opisaniy v angloyazychnom khudozhestvennom tekste (na primere povesti Dzheka Londona «Belyy Klyk»). Filologicheskiye nauki. Voprosy teorii i praktiki. Tambov: Gramota. № 9(75),175-179.
London, Jack. (1950). An Odyssey of the North. Short Stories. M.: Foreign languages publishing house, 16–39.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.