ТОКСИЧНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС У США Й УКРАЇНІ: КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНІ КОНТРАСТИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2021.1(46).234406Ключові слова:
токсичність, політичний токсичний дискурс, США, Україна, зіставне дослідження, вербальний, невербальний, контрастАнотація
Статтю присвячено зіставному дослідженню когнітивно-дискурсивних контрастів токсичних політичних дискурсів у США й Україні. Токсичність – це сприйняття поведінки політичної фігури, яка завдає моральної шкоди або дискримінує адресата, характеризується радикальною спрямованістю поглядів політиків і суспільно значущих осіб у праву або ліву сторону і є результатом приписування атрибута "токсичний" представникам протилежної соціально-політичної групи. Висловлювання політика є токсичними, якщо вони скеровані на руйнування переконань та уподобань опонента і мають шкідливі наслідки для його/її особистості або іміджу. Матеріалом дослідження слугували відеозаписи виступів американських (Donald Trump, Sarah Palin, Rush Limbaugh, Glenn Beck, Ann Coulter) та українських (Ірина Геращенко, Олег Ляшко, Ірина Фаріон, Ілля Кива, Олексій Гончаренко) політиків, яким у медіа приписано ознаку «токсичний». Мета дослідження – визначити спільні та відмінні засоби вербального та невербального вираження токсичності в промовах політиків США та України. До вербальних маркерів вираження токсичності відносимо експліковане використання політиком ідеологічних, національних, гендерних та інших висловлювань, які принижують особистість іншої людини і дискримінують її. Невербальні маркери вираження токсичності включають манеру говоріння політика (агресивна, голосна, швидка, вересклива, істерична, пафосна, утрирувана) та його міміку і рухи (напружені рухи і поза, стиснуті кулаки, імпульсивні рухи рук і голови, перебільшені рухи тіла і міміка, розширені очі, кривляння). Контрастною рисою токсичної мовленнєвої поведінки американських політиків є дискримінуючі расистські та сексистські висловлювання, які концептуально пов’язані із рухами #BlackLivesMatter та #MeToo і експлікують ідеологічну та гендерну токсичні тематичні зони. Токсичність тематичних зон в українській політиці не торкається гендерних проблем, але для неї також є конфліктним блок ідеологічних національнопатріотичних концептів («Україна понад усе», «Україна не Росія», «колоніальний статус», «мовне питання»). Спільним для політичних дискурсів США та України є агресивно-емоційний тип токсичних політиків, мовлення яких характеризується конфліктними тактиками звинувачення та образи опонента, а також активним залученням імпульсивних рухів рук і голови, перебільшеної міміки й агресивної манери говоріння для кінесичного посилення вербальної токсичності.
Посилання
Даутова Л. А. Мовні особливості передвиборного дискурсу (на матеріалі американського передвиборного дискурсу). Філологічні науки. Питання теорії і практики. 2014. С. 53–57
Драпак О. З. Інтернаціональні терміни та окремі їхні елементи у словниковому складі української мови пострадянського періоду. Мова і культура. 2011. Вип. 14, т. 2. С. 147–152.
Ковалевська А .В. Нейтралізація патогенних дискурсів : стратегія спростування. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія. 2020. Випуск 31. С. 132–141.
Кондратенко Н. В. Лінгвопрагматика політичного дискурсу: типологія мовленнєвих жанрів : монографія / Наталія Кондратенко та ін. Одеса : Астропринт, 2019. 236 с.
Кондратенко Н. В. Політичний дискурс: сутність, типологія, специфіка функціонування. Реклама та PR у масово інформаційному просторі. Одеса. Астропринт. 2009. С. 21–26
Попова Т. С. Лінгвістичні характеристики полісемантичної лексики в сучасному політичному дискурсі. Перекладацькі інновації : матеріали IX Всеукраїнської студентської науковопрактичної конференції, м. Суми, 14–15 березня 2019 р. / редкол.: С. О. Швачко, І. К. Кобякова, О. О. Жулавська та ін. Суми. Сумський державний університет. 2019. С.125–127.
Смоленкова, В. В. Методы американской риторической критики. Современная политическая лингвистика: материалы междунар. научно-практ. конф. Екатеринбург, октябрь 2003 г. Уральский гос. пед ун-т. Екатеринбург. 2003. С. 144–145.
Харитонова, Д. Д. Засоби реалізації персуазивного впливу у політичному дискурсі (на матеріалі передвиборчих програм П. О. Порошенка, Ю. В. Тимошенко, В. Ф. Януковича). Science and Education. A New Dimension. Philology, V (29). Issue 116. Budapest, 2017. С. 30–33.
Charteris-Black, J. Analysing political speeches: rhetoric, discourse and metaphor. Oxford, Palgrave, Macmillan Education, 2018. 298 p.
Daniel, T. A. Organizational Toxin Handlers: The Critical Role of HR, OD, and Coaching Practitioners in Managing Toxic Workplace Situations. Cham, Springer International Publishing, 2020. 180 p.
Fetzer, A. The Pragmatics of Political Discourse. Amsterdam. Philadelphia. 2013. 246 p.
Knoblock, N. Language of conflict: discourses of the Ukrainian crisis. London, Bloomsbury Academic, 2020. 279 p.
Koratana A., Hu K.. Toxic Speech Detection. URL: https://web.stanford.edu/class/archive/cs/cs224n/cs224n.1194/reports/custom/15744362.pdf
Liboiron, М., Tironi, М. & Calvillo, N. Toxic politics: Acting in a permanently polluted world. Social Studies of Science. 2018. Vol. 48(3) 331–349.
Taylor, D. Toxic Communities: Environmental Racism, Industrial Pollution, and Residential Mobility. New York, NY, New York University Press, 2014. 352 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.