АНАЛІЗ МОВЛЕННЄВИХ АКТІВ ЕПІДЕЙКТИЧНИХ ПРОМОВ ПРО COVID-19

Анотація

Стаття присвячена дослідженню мовленнєвих актів епідейктичного дискурсу з позиції прагмалінгвістики. Матеріалом аналізу слугувати офіційні промови про Covid-19 перших осіб держав: Бориса Джонсона, прем’єр-міністра Великобританії та Дональда Трампа, експрезидента Сполучених Штатів Америки. Предметом дослідження виступають перформативні висловлювання мовців, виокремлені з публічних промов, з позиції їх ілокутивної сили. Теоретико-методологічним підґрунтям для аналізу слугувала теорія мовленнєвих актів Дж. Остіна, а також класифікація ілокутивних актів Дж. Сьорля. Аналіз комунікативних актів досліджуваних епідейктичних промов виявив їх репрезентативно-директивну спрямованість. Було з’ясовано, що використання репрезентативів зумовлене глобальною метою мовців – заспокоїти слухачів, досягнувши, таким чином потенційного перлокутивного ефекту, оскільки констатація невідворотності певних подій і їх закономірностей, позитивні прогнози та особисті переконання статусної особи змушують слухачів змиритися з певними обмеженнями і незручностями, сприйняти їх як належне. У прагматичному аспекті використання директивів (друге місце за частотністю використання мовцями) виправдане ситуативною метою – спонукати слухачів до виконання правил у зв’язку з уведенням карантину. Аналіз також виявив, що вдвічі менший відсоток уживання комісивів, порівняно з репрезентативами і директивами, зумовлений перш за все ризиком для мовця давати обіцянки і гарантії у такий непередбачуваний і неконтрольований час, а також небезпекою отримати репутаційні втрати у випадку невиконання обіцянок. Типовим для такого типу промов є вживання декларативів, оскільки мовці мають відповідний соціальний статус і повноваження для офіційних заяв, указів чи рішень державного значення. Таким чином, умови успішності декларативів можуть бути виконані. Найнижча частотність використання припадає на експресиви, що є виправданим серйозністю ситуації, де емоційність і неінформативність є недоречними.