DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.2(45).218227

КОМУНИКАТИВНА КОМПЕТЕНЦІЯ У ФОКУСІ ЗВУКОВОГО МОВЛЕННЯ

Т. Д. Вербицька, І. І. Азарова

Анотація


Стаття висвітлює питання оволодіння студентами комунікативною компетенцією в умовах звукового мовлення, враховуючи інтерференцію рідної мови та особливості німецької артикуляції. Звукове мовлення, яке займає у порівнянні з письмовим провідне місце в масовій комунікації передбачає наявність досить високого рівня перцептивної та артикуляторної субкомпетенцій, які є важливими складовими іншомовної комунікативної компетенції в цілому. Не зважаючи на це, в практиці викладання іноземної мови до сих пір робиться акцент на письмовому мовленні, що негативно впливає на якість володіння іншомовним звуковим мовленням. Методично виправданою є складена система фонетичних вправ, в якій найважливішими принципами є врахування рідної мови студентів для подолання впливу інтерференції та типових помилок, а також комунікативна орієнтованість вступного фонетичного курсу, є необхідною умовою для оволодіння студентами комунікативної компетенції. Характерна  для німецького консонантизму фортизація дзвінких шумних приголосних (Lenes), що розповсюджується не тільки на позиції кінця слова та складу, призводить до їх тотального оглушення. Часткова втрата участі голосових зв’язок спостерігається в позиції Fortes/Lenes у результаті коартикуляції (прогресивна асиміляція з оглушення), а в мовній дійсності часткове оглушення поширюється також на початок слова. Недотримання властивих німецький системі приголосних модифікацій у мовному потоці призводить до типових помилок студентів та ускладнює сприйняття на слух автентичного звукового мовлення. Розвитку іншомовної комунікативної компетенції сприяє оволодіння перцептивною та артикуляторною субкомпетенціями та поглиблення фонетичних навичок при звуковому мовленні, що є необхідною передумовою кожного автентичного орієнтованого на дії заняття іноземної мови. На заняттях звукове медіа мовлення може різноманітно використовуватися,  як національні нормативні варіанти, так і різні фоностилістичні рівні, наприклад, прочитане, відтворене, вивчене та вільно створюване мовлення.

Ключові слова


звукове мовлення; перцептивна та артикуляторна субкомпетенціі; комуникативна компетенція; інтерференція; фортизація; асиміляція

Повний текст:

PDF (Deutsch)

Посилання


Batsevitsch F. (2004). Osnovy kommunikatyvnoi linguistyky. Kyjiw: Akademia.

Bies A. (2020). WG-Castings im DaF-Unterricht. Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Faches DaF. Müchen/Berlin: Herder – Institut Leipzig, ESV.. Heft 2. S. 88 – 101. URL: https://doi.org/10.37307/j.2198-2430.2020.02.04

Duden. Das Aussprachewörterbuch (2015). Band 6. (7. Aufl.). Berlin: Dudenverlag.

Fandrych C., Tscherner E. (2007). Korpuslinguistik und DaF. Ein Perspektivenwechsel. Deutsch als Fremdsprache. Müchen/Berlin: Langenschedt Verlag. Heft 4. S. 195 –204.

Güntner S. (2002). Konnektoren im gesprochenen Deutsch. Normverstoß oder funktionale Differenzierung. Deutsch als Fremdsprache. Müchen/Berlin: Langenschedt Verlag. Heft 2. S. 67 – 74.

Hennig M. (2003). „Die hat doch Performanzschwierigkeiten.“ Performanzhypothese und Kompetenz(en)gegenthese. Deutsch als Fremdsprache. Müchen/Berlin: Langenschedt Verlag. Heft 2. S. 80 – 86. URL: https://www.academia.edu/15745710/Mathilde_Hennig_2006_Grammatik_der_gesprochenen_Spra che_in_Theorie_und_Praxis

Hirschfeld U. (2014). Aussprachevielfalt im Deutschen. Germanistik in der Ukraine. Kyjiw. Jahresheft 9. S. 119 – 132. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CN R=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=germvu_ 2014_9_20

Hoffman S. (2017). Bewusstheit und ihre Ermittlung in der Unterrichtskommunikation – Bestandanalyse und Perspektiven. Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Faches DaF. Müchen/Berlin: Herder – Institut Leipzig, ESV.. Heft 2. S. 67 – 74. URL: https://www.dafdigital.de/ce/bewusstheit-und-ihre-ermittlung-in-der-unterrichtskommunikationbestandsanalyse-und-perspektiven/detail.html

Klein W. (2001). Lehren und Lernen. Handbücher zur Sprach- und Kommunikationswissenschaft. Berlin: de Gruyter. Heft 19.1. S. 595–604.

Krech E. M., Stock E., Hirschfeld U., Anders (2010). Deutsches Aussprachewörterbuch. L.C. – Berlin/New York: Walter de Guyter.

Krüger A. (2013). Gesprochene Sprache im DaF-Unterricht. URL: http://confocontact.com/2013_06_07/7_KrugerA.html

Meinhold G. (1982). Phonologie der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig: VEB Bibliographisches Institut.

Müller U. (1983). Einige Bemerkungen zum Fachunterricht Phonetik innerhalb der Fremdsprachenausbildung. Deutsch als Fremdsprache. Müchen/Berlin: Herder – Institut Leipzig. Heft 1. S. 47 – 55.

Niebisch D. (2011). Intergration der Ausspracheschulung in den DaF/DaZ-Unterricht. Babylonia. Heft 2. S. 53 – 57. URL: http://babylonia.ch/fileadmin/user_upload/documents/20112/Baby2011_2niebisch.pdf

Neuner G., Hunfeld H. (1993). Methoden des fremdsprachlichen Deutschunterrichts. Eine Einführung. Berlin, München: Langenscheidt (Fernstudieneinheit, 4). 1. Aufl.

Redder A. (2001). Zweitsprachenerwerb als Interaktion. Handbücher zur Sprach- und Kommunikationswissenschaft. Berlin: de Gruyter. Heft 19.1. S. 742–751

Rickheit G., Strohner H., Vorweg C. (2008). The concept of communicative competence. Handbook of communication competence. Berlin: Mounton de Gruyter. S. 15 – 62. URL: https://doi.org/10.1515/9783110199000

Schmidlin R. (2011). Die Vielfalt des Deutschen: Standard und Variation. Gebrauch, Einschätzung und Kodifizierung einer plurizentrischen Sprache. Studia Linguistica Germanica, 106. Berlin/New York: Langenschedt Verlag.

Schramm K. (2017). Pragmalinguistische Aspekte einer Mündlichkeitsdidaktik. Deutsch als Fremdsprache. Müchen/Berlin: Langenschedt Verlag. Heft 1. S. 3 – 9. URL: https://doi.org/10.37307/j.2198-2430.2010.03.10

Swetosarowa N., Osovina S. (2014). Ergebnisse einer Untersuchung der Aussprachenormvarianz im Deutschen. Germanistik in der Ukraine. Kyjiw. Jahresheft 9. S. 190 – 197. URL: http://www.irbisnbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CN R=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=germvu_ 2014_9_27

Verbitskaya T. (2012). Trudnosti usvozenia zvukov nemetskogo yazyka i posledovatelnost ich izuchenia. Inostrannye yazyki v shkole. Zolotye stranitsy. №4. S. 72 – 77.

Verbitskaja T., Vasylchenko E. (2015). Phonetischer Vorkurs für ukrainische Germanistikstudierende. IDT 2013. Bozen-Bolzano, Universitz Press. Band 2.2. S. 201 – 209. URL: https://pro.unibz.it/library/bupress/publications/fulltext/9788860461179.pdf


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Batsevitsch F. Osnovy kommunikatyvnoi linguistyky. Kyjiw: Akademia, 2004.

Bies A. WG-Castings im DaF-Unterricht. Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Faches DaF. Müchen/Berlin: Herder – Institut Leipzig, ESV, 2020. Heft 2. S. 88 – 101. URL: https://doi.org/10.37307/j.2198-2430.2020.02.04 

Duden. Das Aussprachewörterbuch.Band 6. (7. Aufl.). Berlin: Dudenverlag, 2015.  

Fandrych C., Tscherner E. Korpuslinguistik und DaF. Ein Perspektivenwechsel. Deutsch als Fremdsprache. Müchen/Berlin: Langenschedt Verlag, 2007. Heft 4. S. 195 –204.

Güntner S. Konnektoren im gesprochenen Deutsch. Normverstoß oder funktionale Differenzierung. Deutsch als Fremdsprache. Müchen/Berlin: Langenschedt Verlag, 2002. Heft 2. S. 67 – 74.

Hennig M. „Die hat doch Performanzschwierigkeiten.“ Performanzhypothese und Kompetenz(en)gegenthese. Deutsch als Fremdsprache. Müchen/Berlin: Langenschedt Verlag, 2003. Heft 2. S. 80 – 86. URL: https://www.academia.edu/15745710/Mathilde_Hennig_2006_Grammatik_der_gesprochenen_Spra che_in_Theorie_und_Praxis 

Hirschfeld U. Aussprachevielfalt im Deutschen. Germanistik in der Ukraine. Kyjiw, 2014. Jahresheft 9. S. 119 – 132. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CN R=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=germvu_ 2014_9_20 

Hoffman S. Bewusstheit und ihre Ermittlung in der Unterrichtskommunikation – Bestandanalyse und Perspektiven. Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Faches DaF. Müchen/Berlin: Herder – Institut Leipzig, ESV, 2017. Heft 2. S. 67 – 74. URL: https://www.dafdigital.de/ce/bewusstheit-und-ihre-ermittlung-in-der-unterrichtskommunikationbestandsanalyse-und-perspektiven/detail.html 

Klein W. Lehren und Lernen. Handbücher zur Sprach- und Kommunikationswissenschaft. Berlin: de Gruyter, 2001. Heft 19.1. S. 595–604.

Krech E. M., Stock E., Hirschfeld U., Anders. Deutsches Aussprachewörterbuch. L.C. – Berlin/New York: Walter de Guyter, 2010.

Krüger A. Gesprochene Sprache im DaF-Unterricht. URL: http://confocontact.com/2013_06_07/7_KrugerA.html

Meinhold G. Phonologie der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1982.

Müller U. Einige Bemerkungen zum Fachunterricht Phonetik innerhalb der Fremdsprachenausbildung. Deutsch als Fremdsprache. Müchen/Berlin: Herder – Institut Leipzig, 1983. Heft 1. S. 47 – 55. 

Niebisch D. Intergration der Ausspracheschulung in den DaF/DaZ-Unterricht. Babylonia, 2011. Heft 2. S. 53 – 57. URL: http://babylonia.ch/fileadmin/user_upload/documents/20112/Baby2011_2niebisch.pdf 

Neuner G., Hunfeld H. Methoden des fremdsprachlichen Deutschunterrichts. Eine Einführung. Berlin, München: Langenscheidt (Fernstudieneinheit, 4), 1993. 1. Aufl.

Redder  A. Zweitsprachenerwerb als Interaktion. Handbücher zur Sprach- und Kommunikationswissenschaft.  Berlin: de Gruyter, 2001. Heft 19.1. S. 742–751.

Rickheit G., Strohner H., Vorweg C. The concept of communicative competence. Handbook of communication competence. Berlin: Mounton de Gruyter, 2008. S. 15 – 62. URL: https://doi.org/10.1515/9783110199000 

Schmidlin R. Die Vielfalt des Deutschen: Standard und Variation. Gebrauch, Einschätzung und Kodifizierung einer plurizentrischen Sprache. Studia Linguistica Germanica, 106. Berlin/New York: Langenschedt Verlag, 2011. 

Schramm K. Pragmalinguistische Aspekte einer Mündlichkeitsdidaktik. Deutsch als Fremdsprache. Müchen/Berlin: Langenschedt Verlag, 2017. Heft 1. S. 3 – 9. URL: https://doi.org/10.37307/j.21982430.2010.03.10 

Swetosarowa N., Osovina S. Ergebnisse einer Untersuchung der Aussprachenormvarianz im Deutschen. Germanistik in der Ukraine. Kyjiw, 2014. Jahresheft 9. S. 190 – 197. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CN R=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=germvu_ 2014_9_27

Verbitskaya T. Trudnosti usvozenia zvukov nemetskogo yazyka i posledovatelnost ich izuchenia. Inostrannye yazyki v shkole. Zolotye stranitsy. 2012. №4. S. 72 – 77.

Verbitskaja T., Vasylchenko E. Phonetischer Vorkurs für ukrainische Germanistikstudierende. IDT 2013. Bozen-Bolzano, Universitz Press, 2015. Band 2.2. S. 201 – 209. URL: https://pro.unibz.it/library/bupress/publications/fulltext/9788860461179.pdf





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.