ВЛАСНІ НАЗВИ «ДВАНАДЦЯТИ МАНДРІВНИХ ОПОВІДАНЬ» ҐАБРІЄЛЯ ҐАРСІЇ МАРКЕСА В КОНТЕКСТІ МАГІЧНОГО РЕАЛІЗМУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.2(45).218226Ключові слова:
літературна власна назва, магічний реалізм, постмодернізм, поетика, Ґабрієль Ґарсія МаркесАнотація
Статтю присвячено дослідженню особливостей літературних власних назв у збірці Ґабрієля Ґарсії Маркеса «Дванадцять мандрівних оповідань», що є яскравим представником напряму магічного реалізму. Роботу виконано в руслі сучасних ономастичних студій. У ході проведеного дослідження виявлено, що серед власних назв кожного із досліджених оповідань тісно переплітаються реальні та вигадані власні назви. Щодо їх функцій, реальні імена створюють реалістичний контекст магічної історії, тоді як уявні додають експресивності та передають приховані значення. У статті також згадано проблему співвідношення так званих «справжніх» літературних власних назв у порівнянні з іменами, вигаданими автором. Проведений аналіз фактичного матеріалу дозволяє нам стверджувати, що в обох випадках власні назви мають подібну природу. Амальгама «дивних» антропонімів та реалістичних топонімів розглядається нами як елемент очуднення (російською мовою цей термін звучить як «остранение»), що в магічному реалізмі означає баланс між перетворенням відомого нам світу на надприродний, фантастичний і баналізацією фантастичного. Що ж стосується структури та семантики власних назв, то тут спостерігаємо наступні різновиди: іменагібриди, пародійні імена, імена-алюзії, імена-елементи метафікції. Імена-гібриди, наприклад, властиві постмодернізмові, складаються з компонентів різного походження, об’єднуючи питомо іспанські імена із, серед інших, елементами з англомовної лінгвокультури. Іменаелементи метафікції імпліцитно вказують на фіктивність описаних персонажів і подій, таким чином вибудовуючи так звану якобсонівську поетику, «коли слово сприймається як слово, а не чиста репрезентація названого об’єкта». Зазначені спостереження повністю узгоджуються з особливостями магічного реалізму як напряму, підпорядкованого постмодернізму.Посилання
Abuzarova, M. (2016). Yavyshche synonimii v ukrainskii onomastychnii terminolohii. Zeszyty Cyrylo-Metodiańskie, 5. 35-44.
Albaigès, J. M. (1993). Diccionario de nombres de personas. Barcelona: Edicions Universitat Barcelona.
Algeo, J. (1982). Magic Names: Onomastics in the Fantasies of Ursula Le Guin. Names, 30(2). 5967. doi: 10.1179/nam.1982.30.2.59.
Allen, M. F. (2014). The Routledge Portuguese Bilingual Dictionary. London, New York: Routledge, 2014.
Berghe, K. V. (2009). Los doce cuentos de García Márquez. ¿O son trece? Paratopía, parodia e intertextualidad en Doce cuentos peregrinos. Bulletin of Spanish Studies, 86(1). 85-98. doi: 10.1080/14753820802696790.
Buchko, D., Tkachenko, N. (2012) Slovnyk ukrainskoi onomastychnoi terminolohii. Kharkiv: RanokNT.
Cavill, P. (2016). Language-based approaches to names in literature. The Oxford Handbook of Names and Naming, Carole Hough (ed.). Oxford: Oxford University Press. 355-370
Cheyne, Th. K., Black J. S., eds., (1902). Encyclopaedia biblica. A critical dictionary of the literary, political, and religious history, the archaeology, geography, and natural history of the Bible, Vol. III, L to P.. New York and London: Macmillan & Co.
Chyzhevskyi, D. (2017). Kulturno-istorychni epokhy. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 2. 183-203
Cirlot, J.-E. (1992) Diccionario de símbolos. Barcelona: Labor.
Clark, G. (2007) Big Mama in postmodern society: tracing magical realism in popular culture. Interdisciplinary Literary Studies, 8(2). 75-91.
Coates, R. (2015). A concise theory of meaningfulness in literary naming within the framework of The Pragmatic Theory of Properhood. Journal of Literary Onomastics, 4(1), article 3
De Vaan, M. (2008). Etymological dictionary of Latin and the other Italic languages, Vol. 7. Leiden; Boston: Brill.
Falck-Kjällquist, B. (2016). Genre-based approaches to names in literature. The Oxford Handbook of Names and Naming, Carole Hough (ed.). Oxford: Oxford University Press.
Ferber, M. (2007). A Dictionary of Literary Symbols. Cambridge: Cambridge University Press.
Francese. (2005) Italiano-francese, francese-italiano. Florence: Guinti.
García Márquez, G. (2016). Doce cuentos peregrinos, Barcelona: Debolsillo.
Grimm, J., Grimm, W. (1812). Kinder- und Haus-Märchen, Bd. 1. Berlin: Realschulbuchhandlung.
Havryliuk, I. (2018a). Game of names in baroque poetry. İdil Sanat ve Dil Dergisi, 7(41). 9-14. doi: 10.7816/idil-07-41-02.
Havryliuk, I. (2018b) Struktura i semantyka poetonimnykh opozytsii v khudozhnomu teksti, Sumy, SumDPU imeni A.S. Makarenka, 2018.
Hegerfeld, A. C. (2005). Lies that tell the truth: Magic realism seen through contemporary fiction from Britain. Amsterdam; New York: Rodopi.
Jakobson, R. (1987) Language in literature. Cambridge; London: Harvard University Press.
Kalinkin, V. (2006). Ot literaturnoi onomastiki k poetonimologii. Logos onomastiki, 1. 81-89
Karpenko, O. (2000). Pro literaturnu onomastyku ta yii funktsionalne navantazhennia. Opera in onomastica, 4. 68-74
Kong, P. (2016). The raiders and writers of Cervantes' archive. London: Routledge.
Milne, L. (2005). Bulgakov, the novelist-playwright. Amsterdam: Routledge.
Nelson, M. (2014). An Onomastic Approach to ‘The Story of Edgar Sawtelle’: David Wroblewski’s Transformation of Shakespeare’s ‘Hamlet’. Journal of Literary Onomastics, 3(1). 24‒31.
Neumann, B., Nünning A. (2015). Metanarration and metafiction. Handbook of Narratology, Peter Hühn et al. (eds). Berlin: Walter de Gruyter GmbH & Co KG. 344-352.
Renaud, M. (2012) ‘El rastro de tu sangre en la nieve’: ¿cuento de hadas sombrío o canción kitsch?: Análisis de Doce cuentos peregrinos de Gabriel García Márquez in Amerika. Mémoires, identités, territoires, 6. doi: 10.4000/amerika.2920.
Simpkins, S. (1995). Sources of Magic Realism. Supplements to Realism in Contemporary Latin American Literature in Magical Realism: Theory, History, Community, Lois Parkinson Zamora and Wendy B. Faris (eds). Durham; London: Duke University Press. 145-159.
Stephen, N. (2016). Magical realism: locating its contours in postmodern literature. Indian Journal of Postcolonial Literature, 15.2. 109-115.
Supplément aux anciennes éditions du dictionnaire historique de Moreri. (1714). Paris, Coignard.
Tsepkova, A. (2019). Profane in Literary Anthroponomastics (Based on S. Townsend’s Adrian Mole Diary Series). Onomastics between Sacred and Profane, Oliviu Felecan (ed.). Wilmington: Vernon Press. 385‒398.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Записки з романо-германської філології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
