ПРОСТОРОВІ КАТЕГОРІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Анотація

Стаття присвячена огляду основних тенденцій когнітивного підходу до вивчення просторових категорій в англійській мові, оскільки когнітивна лінгвістика активно розвивається як лінгвістичний напрям, що визначає обличчя сучасної світової лінгвістичної науки. Простір відноситься до основних сенсоутворювальних філософських категорій, без яких неможлива побудова світоглядної моделі реальності. Здатність до просторової орієнтації є віддзеркаленням когнітивних механізмів, що лежать в основі сприйняття і пізнання світу людиною. Категоризація об'єктів простору відображає процес вибору і визначення цінності відповідно до людських потреб та інтересів. Матеріальна система відліку, що забезпечує людині ціннісне сприйняття простору, закладена в асиметрії будови її тіла. Різниця між її верхньою і нижньою частиною, передньою і задньою, правою і лівою сторонами дає людині можливість диференційовано сприймати напрямки простору і його протяжність, що й знаходить своє відображення у мові. Концептуалізація і мовна категоризація простору обумовлені умовами буття людини. Верховенство вертикального виміру пояснюється характерною для людини просторовою орієнтованістю її тіла в нормальних умовах, а саме в положенні стоячи. Семантичні структури просторової лексики відповідних категорій залежні від концептуальних структур і будуються з одиниць концептуальних структур. Оскільки людині властиво прямоходіння, саме на це спрямоване тіло людини, і тому вертикальне положення можна розглядати як прототипне, а в мові одиниці, що позначають просторові реалії та напрямки в межах категорії «вертикаль», мають пріоритетне значення і частіше піддаються метафоризації. Перспективним продовженням даного дослідження вважаємо аналіз вербалізації просторових категорій в англомовному дискурсі.