НАЗВИ КОМУНІКАТИВНИХ ДІЙ В ІСТОРИЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ: ПРО ЩО РОЗКАЖУТЬ СЛОВНИКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.2(45).218212

Ключові слова:

комунікативна дія, номінація, словник, номінативний процес

Анотація

Стаття присвячена розглядові лексичних одиниць, що позначають різноманітні комунікативні дії. Матеріалом  аналізу слугували тлумачні і двомовні словники англійської, української і російської мов. Предметом дослідження виступають семантичні процеси, які відбувались у аналізованих номінаціях з плином часу і при їх запозиченні із інших мов. В історичному ракурсі виявилось, що певні лексичні одиниці від початку не були назвами комунікативних дій як таких, а розвинули їх на основі семантичної деривації (symposium), у багатьох одиницях відбулися семантичні зсуви в бік уточнення характеру комунікативних дій: додались оцінні семи, як позитивні, так і негативні (panegyryc, epithet), уточнення стосовно усного/письмового модусу комунікативної дії (manifesto). Словникові джерела свідчать, що значна частка номінацій комунікативних дій мають характер інтернаціоналізмів, які при схожості форми мають і певні смислові нюанси, що відрізняють їх у різних мовах (наявність/відсутність оцінного компоненту, дискурсивні особливості функціонування). Не всі споріднені за своєю формою слова в різних мовах  є назвами комунікативних дій, що коріниться в діахронічному шляху їх розвитку (negotiate = вести переговори VS негоціант = торговець). Продуктивність слова-джерела, яке запозичується різними мовами, може варіювати значною мірою: латинське loqui = говорити в англійській мові породило 7 споріднених слів, а в українській 2. Переважна більшість розглядуваних англомовних номінацій мають споріднені слова в українській і російській мовах. Але є і виключно англійські назви комунікативних дій, які не мають навіть однослівного українського/російського еквіваленту, а тільки фразовий (bromide = говорити банальності). Словникові дописи, що містять історичні довідки, слугують цікавим і цінним матеріалом для вивчення номінативних процесів на позначення різноманітних комунікативних дій. Отримані спостереження прислужаться у практиці викладання англійської мови і теорії комунікації студентам філологічного фаху.

Посилання

Kravchenko, A.V. (2013). Ot yazykovogo mifa k biologicheskoy real'nosti: pereosmyslyaya poznavatel'nyye ustanovki yazykoznaniya. M.: Rukopisnyye pamyatniki Drevney Rusi.

Shevchenko, I.S. (2017). Kontseptualizatsiya kommunikativnogo povedeniya v diskurse. Kak narisovat' portret ptitsy: metodologiya kognitivno-kommunikativnogo analiza yazyka: kol. monografiya / Bondarenko Ye.V., Martynyuk A.P., Frolova I.Ye., Shevchenko I.S. Pod red. I.S.Shevchenko. KH.: KHNU im. V.N. Karazina, 106-147.

Dimitrov, V., Russel, D. The fuzzyness of communication: A catalyst for seeking consensus. Seized by Agreement. Swamped by Understanding. A collection of papers to celebrate the visit to Australia in August 1994 by Humberto Maturana. University of Western Sydney: Hawkesbury Printing, 183192.

Leech, G. (1983). Principles of pragmatics. Lnd., N.Y.: Longman. Webster’s dictionary of the English language. URL: https://www.merriam-webster.com/ Gorot', Ye.Í. Anglo-ukraí̈ns'kiy slovnik. Vínnitsya: Nova Kniga.

Ozhegov, S.I. (1973). Slovar' russkogo yazyka. Izd. desyatoye, stereot. M.: Izd-vo "Sovetskaya entsiklopediya".

Suchasniy tlumachniy slovnik ukraí̈ns'koí̈ movi: 100 000 slív. (2011). Za zag. red. V.V. Dubíchins'kogo. KH.: VD "SHKOLA".

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-07

Номер

Розділ

Статті