СИНЕРГЕТИКА ДЕКОДУВАННЯ СЕМАНТИЧНОГО ОБСЯГУ ІМЕННИКІВ З ДІЄСЛІВНОЮ МОДАЛЬНІСТЮ KÖNNEN (на матеріалі німецькомовної художньої прози та преси)

Автор(и)

  • В. В. Дребет Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка http://orcid.org/0000-0003-2824-793X

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.2(45).218210

Ключові слова:

декодування іменника, семантичний обсяг слова, дієслівна модальність, ментальний лексикон людини, лінгвосинергетика, лінгвосинергетична модель, принцип мінімізації зусиль

Анотація

Статтю присвячено вивченню генерування іменникового змісту у співвіднесенні з дієслівною модальністю können у німецькій мові з позиції лінгвосинергетичної наукової парадигми, яка розглядає мову як складну динамічну систему, здатну до самоорганізації і саморегуляції. Методологічно важливим у дослідженні є положення про те, що рушійним фактором мовного розвитку виступає синергетичний закон докладання найменших зусиль і збереження мовної енергії. В синергетичному розумінні автор статті проводить паралелі між словником як представником мовного узагальнення про структуровану суму знань засвоєної позамовної дійсності та ментальним лексиконом, який не є довільним накопиченням унесень, а становить структуровану ієрархічну систему таких унесень. Якщо в синергетичному розумінні лексичні одиниці та їх значення на мовному рівні містять закодовану структуровану інформацію, то в цьому ж руслі у роботі розглянуто реалізацію слова в одному зі своїх значень на мовленнєвому рівні як декодування інформації. Запропонований у цій статті лінгвосинергетичний формат дослідження передбачає, що мова як саморегулювальна система під впливом зовнішньої енергії та інформації виробила механізм різних репрезентацій іменника у синтаксичних конструкціях з різною дієслівною модальністю у німецькомовному просторі художньої прози та преси. Отримані на підставі синергетично-квантитативного підходу результати екстрапольовано на лінгвосинергетичні моделі самоорганізації іменникового найменування згідно з принципом мінімізації зусиль, що скеровує ментальний лексикон людини на оптимальне декодування семантичного обсягу полісемічних або моносемічних іменників у співвіднесенні з дієслівною модальністю können у німецькомовній художній прозі та пресі. Доведено, що оскільки найближчі відстані у лексичній структурі слова на мовному рівні є найближчими у зіставленні зі структурами знань ментального лексикону людини, то вибудовування іменникового змісту у сучасній німецькій мові за синергетичним принципом збереження мовної енергії та мінімізації зусиль найоптимальніше скеровує ментальний лексикон людини на декодування семантичного виміру однозначної моносемічної моделі та головного значення полісемічної моделі слова.

Посилання

Birkengof, G. M., Romm, Z. M., Uroeva, R. M. (1980). Kurs grammatiki nemeckogo jazyka s grammatiko-foneticheskimi uprazhnenijami: chast' 2. Moskva: Mezhdunarodnye otnoshenija.

Generalova, L. K. (1973). K voprose o strukture znachenij imen sushhestvitel'nyh. In Sbornik nauchnyh trudov Moskovskogo pedagogicheskogo instituta. № 71. 43-50.

German, I. A. (2000). Lingvosinergetika. Barnaul: Izdatelstvo Altaiskoi akademii ekonomiki i prava.

Dombrovan, T. I. (2013). Jazyk v kontekste sinergetiki. Odessa: Odesskaia gorodskaia tipografiia.

Kiiko, S. V. (2015). Movna i mizhmovna omonimiia v nimetsko-ukrainskykh paraleliakh: linhvosynerhetychnyi aspekt / dys. ... dokt. filol. nauk: 10.02.04 – Hermanski movy, 10.02.15 – Zahalne movoznavstvo. Chernivtsi.

Kozlovskyi, V. (2008). Semantychnyi i prahmatychnyi aspekty rechennia (na materiali suchasnoi nimetskoi movy). In Problemy zahalnoho, hermanskoho ta slov’ianskoho movoznavstva. Do 70– richchia profesora V.V. Levytskoho: Zbirnyk naukovykh prats. Chernivtsi: Knyhy – KhKhI. S. 323– 326.

Kolmogorova, A. V. (2012). Jazykovoe znachenie kak sinergeticheskaja sistema. In Nauchnoe mnenie. № 9. 61-67.

Levickij, V. V. (2006). Semasiologija. 2-e izd., ispr. i dop. Vinnitsa: Nova knyha.

Olshanskii, I. P., Skiba, G. V. (1987). Leksicheskaia polisemiia v sisteme iazyka i tekste. Kishinev: Shtiintca.

Pikhtovnikova, L. S. (2012). Lingvosinergetika: osnovy i ocherk napravlenii: monografiia. Kharkov: KhNU imeni V. N. Karazina.

Selivanova, O. (2013). Svit svidomosti v movi. Mir soznaniia v iazyke: monohrafiia. Cherkasy: Yu.

Chabanenko. Tjagil', I. P. (2002). Grammatika nemeckogo jazyka. Sankt-Peterburg: Karo.

Shendel's, E. I. (1988). Prakticheskaja grammatika nemeckogo jazyka: uchebnik dlja institutov i fakul'tetov inostrannyh jazykov. 3-e izd., ispr. Moskva: Vysshaja shkola.

Brandt, P., Dietrich, R.-A.,Schön, G. (2012). Sprachwissenschaft. 3. Auflage. Köln, Weimar, Wien: Böhlau Verlag. Digitales Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache. URL: http://www.dwds.de/.

Duden. Deutsches Universalwörterbuch. (2003). Оn CD. Mannheim: Dudenverlag.

Fischer, B. J. (1981). Satzstruktur und Satzbedeutung. Tübingen: Gunter Narr Verlag.

Frege, G. (2013). Funktion, Begriff, Bedeutung: fünf logische Studien. 2. Aufl. Göttingen: Vandenhoeck.

Habermas, J. (1971). Vorbereitende Bemerkungen zu einer Theorie der kommunikativen Kompetenz. In Theorie der Gesellschaft oder Sozialtechnologie: Was leistet die Systemforschung?/ Hrsg. J. Habermas und N. Luhmann. Frankfurt а. М.: Suhrkamp. S. 101–141.

Helbig, G., Buscha, J. (1996). Deutsche Grammatik: Ein Handbuch für den Ausländerunterricht. 17. Aufl. Leipzig; Berlin; München; Wien; Zürich; New York: Langenscheidt Verlag Enzyklopädie.

Laddisow, A. (1983). Konnotation in der nominalen Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. In Entwicklungen der Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache / Hrsg. Fleischer Wolfgang. Berlin. S. 21–48.

Letzte Worte, bevor die Waffen sprechen. URL: http://www.sueddeutsche.de/politik/2.220/moegliche-militaerintervention-in-syrien-letzte-wortebevor-die-waffen-sprechen-1.1758343.

Maineke, E. (1996). Das Substantiv in der deutschen Gegenwartssprache. Heidelberg: Universitätsverlag WINTER.

Metzler-Lexikon Sprache (1993). Metzler-Lexikon Sprache / hrsg. von H. Glück. Stuttgart, Weimar: Verlag J. B. Metzler.

Polenz, P. (2012). Deutsche Satzsemantik. 3. Aufl. Berlin – New York: Walter de Gryeter.

Primus, B. (2012). Semantische Rollen. Heidelberg: Universitätsverlag WINTER.

Rüschel, U. (1975). Semantisch-syntaktische Relationen. Max Tübingen: Niemeyer Verlag.

Schwarz, M. (1996). Einführung in die Kognitive Linguistik. 2. überarb. Aufl. Tübingen und Basel: Francke Verlag.

Vodafone bemüht sich wieder um Kabel Deutschland. URL: http://www.stern.de/wirtschaft/news/zweites-uebernahmeangebot-vodafone-bemueht-sich-wiederum-kabel-deutschland-2023838.html.

Wahrig Digital. Deutsches Wörterbuch. (2007). Оn CD. Gütersloh: Wissen Media Verlag.

Walser, M. (2006). Der Augenblick der Liebe. Hamburg: Rowohlt Taschenbuch Verlag.

Weber, K. H. (1977). Museumsräuber. 2. Aufl. Berlin: Verlag Das Neue Berlin.

Zipf, G. K. (1949). Human behaviour and the principle of least effort. Cambridge: Addison-Wesley.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-07

Номер

Розділ

Статті