СТРУКТУРА АНГЛОМОВНОГО ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ «ЖЕСТИКУЛЯЦІЯ»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.2(43).186252

Ключові слова:

лексико-семантичне поле, кінема, знак, структура

Анотація

Стаття присвячена дослідженню структури лексико-семантичного поля «жестикуляція» на матеріалі тлумачних словників англійської мови. В роботі розглядається семіотична проблема співвідношення вербального та паравербального кодів людської комунікації; вивчається вербальне означування кінеми, яка трактується як протознак; аналізується ядерно-периферійна структура мовного лексико-семантичного поля «жестикуляція». Лексико-семантичне поле характеризується рядом ознак системності як в синхронному плані (семантична співвідносність лексем, наявність гіпонімів і гіперонімів), так і в діахронічному плані (певний набір неодноразово реалізованих мотиваційних моделей, повторюваність словотворчих моделей, повторюваність етимологічних гнізд, що породжують лексику поля). Матеріалом дослідження слугувала вибірка з 5 словників сучасної англійської мови. Всі компоненти зазначеного поля знаходяться в гіпо-гіперонімічних відносинах з ключовою одиницею поля, а саме з номінацією gesture. В семантичній структурі вербалізованої кінеми виділяємо три обов’язковій сігніфікативні вузли, що входять до означуваного вербалізованою кінемою: «що рухається», «як рухається» та «для чого рухається». Перші два вузли відображають формальну складову протознак (кінетика жесту), а третій вузол відображає смисловий компонент кінеми (значення жесту). Ядерно-периферійна структура лексико-семантичного поля «жестикуляція» в англійській мові підпорядковується семантичному принципу гіперо-гіпонімічних відносин між його конституентами. Перспективою подальшого дослідження є аналіз функціонування даного лексико-семантичного поля в художньому дискурсі.

Посилання

Kobozeva, I. M. (1991). «Smysl» i «znachenie» v «naivnoj semiotike». In Logicheskij analiz jazyka. Kul’turnye koncepty. M.: Nauka, 183 - 186.

Kolegaeva, І. M., Popіk, І. P. (2003). Verbalіzovanі kіnemi jak javishhe movnoji ta movlennevoji prezentacіji paraverbal’noї povedіnki. In Tretі Karazins’kі chi-tannja: metodika і lіngvіstika na shljahu do іntegracії. Materіali Mіzhna-rodnoї naukovo-metodichnoї konferencії. Harkіv: HNU, 88 – 90.

Krejdlin, G. E. (2002). Neverbal’naja semiotika: Jazyk tela i estestvennyj jazyk. M.: Novoe literaturnoe obozrenie.

Morris, Ch. U. (2001). Osnovanija teorii znakov. In Semiotika: Antologija. M.: Akademicheskij proekt, 45 - 97.

Nikitin, M. V. (1996). Kurs lingvisticheskoj semantiki. SPb: Nauchnyj centr problem dialoga.

American Heritage College Dictionary. (1993). Third edition. – Boston- N.-Y.: Houghton Miffin Company.

The Concise English Dictionary. (1987). Lnd.: Academic.

Longman Dictionary of Contemporary English. (2000). Third Edition. – Edinburg: Longman, Pearson Education Ltd.

Bol’shoj anglo-russkij slovar’: V 2 t. (1979). Pod obshh. rukovod. I. R. Gal’perina. – 3-e izd. M.:

Russkij jazyk. Novoj bol’shoj anglo-russkij slovar’: V 3 t. (1998). Pod obshh. rukovod. Ju. D. Apresjana i Je. M. Mednikovoj. – 3-e izd. M.: Rus. jaz.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-07

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА