МЕЛОДІЙНІ ТА ЧАСТОТНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЯ ЖИТЕЛІВ ЛАНКАШИРУ

Анотація

Статтю присвячено вивченню мелодійних та частотних характеристик мовлення жителів Ланкаширу. Ланкаширський діалект є негомогенним діалектом англійської мови, адже включає в себе значну кількість різних субдіалектів. Ланкаширський діалект має тривалу історію та вирізняється особливостями вокалізму та консонантизму, які проявляються у монофтонгізації дифтонгів, подовженні монофтонгів, елізії, фрикативізації та глоталізації приголосних. Дослідження проводилось із урахуванням гендерного та вікового факторів. Інформантів було поділено на 2 гендерні та 2 вікові групи, а саме: 25– 40 років і старші за 40 років. Методом перцептивного аналізу досліджено такі мелодійні особливості мовлення, як рух у передтермінальній та ядровій частинах синтагми, а також номенклатура і частотність вживання шкал та термінальних тонів. Інструментальний аналіз уможливив визначення таких параметрів, як максимальні (Fmax), мінімальні (Fmin) значення ЧОТ синтагми, а також діапазон ЧОТ (FΔ) шкал та ядрових тонів. Встановлено, що просодичними маркерами ланкаширського діалекту є спадні, рівні та ковзні шкали, а також спадні і рівні термінальні тони. До гендерних особливостей мовлення можна віднести розширення діапазону ЧОТ у шкалі та термінальному тоні, більшу кількість складних і складених термінальних тонів у жіночому мовленні.