СЕНСО́РНА ЛЕКСИКА АНГЛІЙСЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ ТА РОСІЙСЬКОЇ МОВ: СЕМАНТИЧНА ДЕРИВАЦІЯ В СИСТЕМІ МОВИ, ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ І ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ. Стаття 3
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.2(43).186241Ключові слова:
сенсо́рна лексика, семантична деривація, оцінна, метафорична і символьна мотиваціяАнотація
Сенсо́рна лексика, аналізована в нашому дослідженні (в циклі з трьох статей), - це ад’єктивні одиниці англійської, української та російської мов, які вербалізують кванти чуттєвої (сенсо́рної) інформації. До таких квантів відносяться відчуття, одержувані по каналах двох модальностей: густаторній (відчуття смаку) і візуальній, а саме колористичній (сприйняття кольору). Прикметники густаторної і колористичної семантики демонструють великий потенціал семантичної деривації в процесі розвитку мови. В рамках даної публікації розглянуто оцінну, метафоричну і символьну мотивацію семантичного розширення відповідних слів, яка вивчена в культурологічному, психолінгвістичному і когнітивному ракурсах. Густаторний код людського сприйняття і вербального означування навколишнього світу корелює з базовими, «фізіологічними потребами» людини (по Маслоу), зокрема з потребами в їжі і питті. Крім того, смакові відчуття, за свідченням фізіологів, виникають першими в процесі онтогенезу людини, і згодом досить чітко корелюють з оцінкою смачно / несмачно. Сукупність цих двох факторів є поясненням, чому одиниці даної мікрогрупи у всіх трьох мовах виявляються гомогенно (100%) полісемічними і оціночно конотованими, переважно з оцінкою (-), яка збігається в усіх мовах. Колористичний код менш гомогенний, не всі одиниці даної мікрогрупи є полісемантами, і оцінність похідних одиниць варіює від знака (+) до знака (-) і від мови до мови. Метафоричність лексичних одиниць англійської, української та російської мов, які спочатку номінують колір, не настільки всеосяжна, як у одиниць смакової семантики, і досить строката від мови до мови. Пошуки метафоричної мотивації в розвитку семантики сенсо́рних прикметників становлять значну складність, мотивація нерідко затемнена. Винятковою особливістю колористичних прикметників є збільшення полісемії за рахунок появи семем з символьного семантикою. Словники реєструють нечисленні випадки таких одиниць. У нашій вибірці вони утворюють опозитивні пари для позначення протиставлених один одному політичних сил або рухів. Це кольори червоний VS білий (червоний рух VS білий рух в революції 1917 р в Росії) і red VS blue (red states VS blue states в політичному житті сучасних США).Посилання
Arutjunova, N.D. (1990). Metafora i diskurs. In Teorija metafory: Sbornik./ Obshh. Red. N.D. Arutjunovoj i M.A. Zhurinskoj. M.: Progress, 5-32.
Vol’f , E.M. (2006). Funkcional’naja semantika ocenki. Izd-e 3, stereotip. M.: KomKniga.
Karvasarskij, B.D. (2004). Klinicheskaja psihologija. URL: http://koob.ru
Kolegaeva, І.M. (2017). Shhe raz pro rol’ signal’nih sistem v pіznannі і oznachennі svіtu, abo chomu techut’ slinki pri slovі limon. In Zapiski z romano-germans’koї fіlologії. / Odes’kij nacіonal’nij unіversitet іmenі І.І.Mechnikova: f-t romano-germans’koї fіlologії. Vip. 2 (39). Odesa: KP OMD, 39-47.
Kolegaeva, I.M. (2018). Sensornaja metafora i sinestezija kak jazykovoj fenomen: lingvokognitivnyj aspekt. Stat’ja 1. In Zapiski z romano-germans’koї fіlologії. / Odes’kij nacіonal’nij unіversitet іmenі І.І.Mechnikova: f-t romano-germans’koї fіlologії. Vip. 2 (41). Odesa: KP OMD, 56-66.
Kolegaeva, I.M. (2019). Sensórnaja metonimija kak jazykovoj fenomen: lingvokognitivnyj i lingvokul’turologicheskij aspekty. Stat’ja 2. In Zapiski z romano-germans’koї fіlologії. / Odes’kij nacіonal’nij unіversitet іmenі І.І.Mechnikova: f-t romano-germans’koї fіlologії. Vip. 1 (42). Odesa: KP OMD, 42-55.
Kubrjakova, E.S. (2004). Jazyk i znanie: Na puti poluchenija znanij o jazyke: Chasti rechi s kognitivnoj tochki zrenija. Rol’ jazyka v poznanii mira. M.: Jazyki slavjanskoj kul’tury.
Losev, A.F. (1993) Ocherki antichnogo simvolizma i mifologii. M. Nauka. URL: losev_aleksey_ ocherki_antichnogo_simvolizma_i_mifologii_.pdf
Mamardashvili, M. K., Pjatigorskij, A. M. (1997). Simvol i soznanie. Metafizicheski razmyshlenija o soznanii, simvolike i jazyke /Pod obshhej redakciej Ju. P. Senokosova. M.: Shkola «Jazyki russkoj kul’tury», 1997. URL: http://psylib.org.ua/books/mampg02/index.htm.
Mel’gunov, S. P. (2007). Kak bol’sheviki zahvatili vlast’. 1-e.Moskva: Ajris-Press.
Ortega-i-Gasset, H. (1990). Dve velikie metafory. InTeorija metafory: Sbornik./ Obshh. Red. N.D. Arutjunovoj i M.A. Zhurinskoj. M.: Progress, 68-81.
Rubinshtejn, S.L. (2002). Osnovy obshhej psihologii. Spb.: Izdatel’stvo Piter.
Uilrajt, F. (1990). Metafora i real’nost’. In Teorija metafory: Sbornik./ Obshh.Red. N.D. Arutjunovoj i M.A. Zhurinskoj. M.: Progress, 82-109.
Fel’dman, D. (2006). Krasnye belye: sovetskie politicheskie terminy v istoriko-kul’turnom kontekste // Voprosy literatury: Zhurnal. № 4.
Austin, J. L. (1962) Sense and Sensibility / ed. G.J. Warnock. Oxford: Oxford University Press.
Aristotle (2004). On Sense and the Sensible / Translated by J. I. Beare eBooks@Adelaide.
Maslow, A. (1943). A Theory of Human Motivation. In “Psychological Review”. 50 (4), 370– 396.
Jordan, W.D., Litwack, L.F. (1954). The United States/ 7th ed. Englewood Cliffs: PrenticeHall, Inc.
Maslow, A. (1954). Motivation and Personality. NY: Harper.
https://en.wikipedia.org/wiki/Red_states_and_blue_states
Jetimologicheskij slovar’ russkogo jazyka (M.R. Fasmer) URL: http://rus-yaz.niv.ru/doc/ etymological-dictionary/fc/slovar-195-4.htm
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Записки з романо-германської філології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.