DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.2(43).186239

СТИЛІСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ У СИНЕРГЕТИЦІ ДЕКОДУВАННЯ СЕМАНТИЧНОГО ОБСЯГУ ІМЕННИКІВ (на матеріалі німецькомовної художньої прози)

В. В. Дребет

Анотація


Статтю присвячено вивченню взаємодії синтагматичних, семантичних і парадигматичних факторів у процесі генерування іменникового змісту з його стилістичними характеристиками у німецькій мові з позиції лінгвосинергетичної наукової парадигми, яка розглядає мову як складну динамічну систему, здатну до самоорганізації і саморегуляції. Методологічно важливим у дослідженні є положення про те, що рушійним фактором мовного розвитку виступає синергетичний закон докладання найменших зусиль і збереження мовної енергії. В синергетичному розумінні автор статті проводить паралелі між словником як представником мовного узагальнення про структуровану суму знань засвоєної позамовної дійсності та ментальним лексиконом, який не є довільним накопиченням унесень, а становить структуровану ієрархічну систему таких унесень. Якщо в синергетичному розумінні лексичні одиниці та їх значення на мовному рівні містять закодовану структуровану інформацію, то в цьому ж руслі у роботі розглянуто реалізацію слова в одному зі своїх значень на мовленнєвому рівні як декодування інформації. Відносно іменника синергетичний механізм мінімізації зусиль у процесі генерування іменниковоінформаційного мовленнєвого змісту передбачає, що ментальний лексикон людини скеровано на оптимальне декодування семантичного обсягу слова з його стилістичним статусом. Отримані на підставі синергетично-квантитативного підходу результати екстрапольовано на лінгвосинергетичні моделі самоорганізації іменникового найменування згідно з принципом мінімізації зусиль, що скеровує ментальний лексикон людини на оптимальне декодування семантичного обсягу полісемічних або моносемічних іменників у співвіднесенні з їх стилістичними характеристиками у німецькомовній художній прозі. Лінгвосинергетичний підхід із залученням квантитативних методів дослідження дав змогу проаналізувати на синхронічному зрізі результати саморегуляції й становлення полісемічних та моносемічних іменників з огляду на пройдений ними синергетичний цикл порядок – хаос – порядок і в такий спосіб поповнити германське мовознавство новими знаннями про німецькомовну іменникову лексику.

Ключові слова


декодування стилістичних характеристик іменника; семантичний об’єм слова; головна/похідна номінація; ментальний лексикон людини; лінгвосинергетична модель; полісемічна/моносемічна модель іменника; принцип мінімізації зусиль; самоорганізація

Повний текст:

PDF

Посилання


Vinogradov V. V. (1977). Izbrannye trudy. Leksikologiia i leksikografiia. Moskva: Nauka.

Generalova L. K. (1973). K voprose o strukture znachenij imen sushhestvitel‘nyh. In Sbornik nauchnyh trudov Moskovskogo pedagogicheskogo instituta. № 71. 43-50.

German I. A. (2000). Lingvosinergetika. Barnaul: Izdatelstvo Altaiskoi akademii ekonomiki i prava, 2000.

Dombrovan T. I. (2013). Jazyk v kontekste sinergetiki. Odessa: Odesskaia gorodskaia tipografiia.

Kolmogorova A. V. (2012). Jazykovoe znachenie kak sinergeticheskaja sistema. In Nauchnoe mnenie. № 9. 61-67.

Levickij V. V. (2006). Semasiologija. 2-e izd., ispr. i dop. Vinnitsa: Nova knyha.

Olshanskii I. P., Skiba G. V. (1987). Leksicheskaia polisemiia v sisteme iazyka i tekste. Kishinev: Shtiintca.

Pikhtovnikova L. S. (2012). Lingvosinergetika: osnovy i ocherk napravlenii: monografiia. Kharkov: KhNU imeni V. N. Karazina.

Polikarpov A. A., Kurlov V. Ia. (1994). Stilistika, semantika, grammatika: Opyt analiza sistemnykh vzaimosviazei. In Voprosy iazykoznaniia. № 1. 62–75.

Selivanova O. (2013). Svit svidomosti v movi. Mir soznaniia v iazyke: monohrafiia. Cherkasy: Yu. Chabanenko.

Stepanov Iu. S. (1965). Frantcuzskaia stilistika. Moskva: Vysshaia shkola.

Böll H. (2007). Billard um halb zehn. Sankt-Peterburg: Karo.

Duden. Deutsches Universalwörterbuch (2003). Оn CD. Mannheim: Dudenverlag,. 1 elektron. opt. dysk (CD–ROM): kolor.; 12 см. System. vymohy: Pentium; 128 Mb RAM; Windows 2000, XP; MS Word 2000. Nazva z tytul. ekranu.

Hesse H. (2006). Das Glasperlenspiel. Санкт-Петербург: Sankt-Peterburg: Karo.

Laddisow A. (1983). Konnotation in der nominalen Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. In Entwicklungen der Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache / Hrsg. Fleischer Wolfgang. Berlin. 21–48.

Ludwig K. D. (1991). Markierungen im allgemeinen einsprachigen Wörterbuch des Deutschen. Tübingen: Niemeyer.

Maineke E. (1996).Das Substantiv in der deutschen Gegenwartssprache. Heidelberg: Universitätsverlag WINTER.

Polenz P. (2012). Deutsche Satzsemantik. 3. Aufl. Berlin – New York: Walter de Gryeter.

Primus B. (2012). Semantische Rollen. Heidelberg: Universitätsverlag WINTER.

Schippan T. (1983). Zum Problem der Konnotation. In Zeitschrift für Phonetik, Sprachwissenschaft und Kommunikationsforschung. 32 (6). 679-684.

Schwarz M. (1996). Einführung in die Kognitive Linguistik. 2. überarb. Aufl. Tübingen und Basel: Francke Verlag.

Süskind P. (1994). Das Parfum. Zürich: Diogenes Tachenbuch Verlag AG.

Walser M. (2006). Der Augenblick der Liebe. Hamburg: Rowohlt Taschenbuch Verlag.

Wolf C. (1988). Kindheitsmuster. Frankfurt am Main: Luchterhand Literaturverlag GmbH. 25.

Zipf G. K. (1949). Human behaviour and the principle of least effort. Cambridge: Addison– Wesley.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. Москва: Наука, 1977. 312 с.

Генералова Л. К. К вопросе о структуре значений имен существительных // Сборник научных трудов Московского педагогического института. 1973. № 71. С. 43–50.

Герман И. А. Лингвосинергетика. Барнаул: Издательство Алтайской академии экономики и права, 2000. 168 с.

Домброван Т. И. Язык в контексте синергетики. Одесса: Одесская городская типография, 2013. 342 с.

Колмогорова А. В. Языковое значение как синергетическая система // Научное мнение. 2012. № 9. С. 61–67.

Левицкий В. В. Семасиология. 2-е изд., испр. и доп. Винница: Нова книга, 2012. 680 с.

Ольшанский И. П., Скиба Г. В. Лексическая полисемия в системе языка и тексте. Кишинев: Штиинца, 1987. 127 с.

Пихтовникова Л. С. Лингвосинергетика: основы и очерк направлений: монография. Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2012. 180 с.

Поликарпов А. А., Курлов В. Я. Стилистика, семантика, грамматика: Опыт анализа системных взаимосвязей // Вопросы языкознания. 1994. Вып. 1. С. 62–75.

Селіванова О. Світ свідомості в мові. Мир сознания в языке: монографія. Черкаси: Ю. Чабаненко, 2013. 488 с.

Степанов Ю. С. Французская стилистика. Москва: Высшая школа, 1965. 355 с.

Böll H. Billard um halb zehn. Санкт-Петербург: Каро, 2007. 478 S.

Duden. Deutsches Universalwörterbuch. Оn CD. Mannheim: Dudenverlag, 2003. 1 електрон. опт. диск (CD–ROM): кольор.; 12 см. Систем. вимоги : Pentium ; 128 Mb RAM ; Windows 2000, XP ; MS Word 2000. Назва з титул. екрану.

Hesse H. Das Glasperlenspiel. Санкт-Петербург: Каро, 2006. 478 S.

Laddisow A. Konnotation in der nominalen Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache // Entwicklungen der Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache / Hrsg. Fleischer Wolfgang. Berlin, 1983. S. 21–48.

Ludwig K. D. Markierungen im allgemeinen einsprachigen Wörterbuch des Deutschen. Tübingen: Niemeyer, 1991. 365 S.

Maineke E. Das Substantiv in der deutschen Gegenwartssprache. Heidelberg: Universitätsverlag WINTER, 1996. 496 S.

Polenz P. Deutsche Satzsemantik. 3. Aufl. Berlin – New York: Walter de Gryeter, 2012. 389 S.

Primus B. Semantische Rollen. Heidelberg: Universitätsverlag WINTER, 2012. 99 S.

Schippan T. Zum Problem der Konnotation // Zeitschrift für Phonetik, Sprachwissenschaft und Kommunikationsforschung. 1983. Jg. 32, H. 6. S. 679-684.

Schwarz M. Einführung in die Kognitive Linguistik. 2. überarb. Aufl. Tübingen und Basel: Francke Verlag, 1996. 238 S.

Süskind P. Das Parfum. Zürich: Diogenes Tachenbuch Verlag AG, 1994. 320 S.

Walser M. Der Augenblick der Liebe. Hamburg: Rowohlt Taschenbuch Verlag, 2006. 254 S.

Wolf C. Kindheitsmuster. Frankfurt am Main: Luchterhand Literaturverlag GmbH, 1988. 549 S.

Zipf G. K. Human behaviour and the principle of least effort. Cambridge: Addison–Wesley, 1949. 573 p. 





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.