СМИСЛОВИЙ РОЗВИТОК ПРИ ПЕРЕКЛАДІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.2(43).186236Ключові слова:
трансформація, смисловий розвиток, переклад, вихідна мова, мова перекладуАнотація
Стаття присвячена дослідженню однієї з лексичних перекладацьких трансформацій – смисловому розвитку. В роботі подається стислий огляд та характеристика точок зору дослідників на проблему виокремлення трансформацій при перекладі, їх класифікацій в цілому та обговорюються закономірності використання прийому смислового розвитку при перекладі зокрема. Термін «трансформація» для позначення перекладацьких операцій найширше використовується у численних роботах з теорії перекладу поруч з терміном «перекладацькі перетворення». Загалом трансформації розглядаються у перекладі як прийоми, до яких удається перекладач для перекладу багатьох різних текстів у тих випадках, коли словникова відповідність відсутня або не може бути використана в умовах даного контексту. До перекладацьких перетворень удаються через неповну спільність чи відмінність вихідної мови та мови перекладу. При наявності великої кількості різноманітних трансформацій, виділених різними дослідниками, з’являється змога для перекладача найбільш точно і адекватно перекладати будь-який текст художнього, наукового, технічного чи газетно-публіцистичного жанру. Трансформації допомагають перекладачеві адекватно перекласти текст та показують відмінності у мові оригіналу і перекладу. Традиційно більшість дослідників класифікують різноманітні перекладацькі трансформації за мовними рівнями. В залежності від мовного матеріалу, що підлягає перетворенню при перекладі, трансформації найчастіше відбуваються на лексичному та граматичному (синтаксичному) рівнях. Дослідження виконано на матеріалі роману відомого сучасного американського письменника Дена Брауна «Інферно» та його перекладу російською мовою.Посилання
Barkhudarov L.S. (2008). Iazyk i perevod: Voprosy obshchei i chastnoi teorii perevoda. – M.: Izd-vo LKI.
Shveitcer A.D. (1988). Teoriia perevoda: Status, problemy, aspekty. – M.: Nauka.
Garbovskii N.K. (2004). Teoriia perevoda: Uchebnik. – M.: Izd-vo Mosk. un-ta.
Neliubin L.L. (2003). Tolkovyi perevodovedcheskii slovar. – M.: Flinta: Nauka.
Miniar-Beloruchev R.K. (1980). Teoriia i metody perevoda. – M.: Mezhdunarodnye otnosheniia.
Arkhipov A.F. (2009). Prakticheskii kurs perevoda. - M.: Mezhdunarodnye otnosheniia.
Komissarov V.N. (2001). Sovremennoe perevodovedenie. Uchebnoe posobie. – M.: ETS.
Retcker Ia.I. (1971). Teoriia perevoda i perevodcheskaia praktika. – M.: Mezhdunarodnye otnosheniia.
Alekseeva I.S. (2004). Vvedenie v perevodovedenie: Ucheb. posobie dlia stud. filol. i lingv. fak. vyssh. ucheb. zavedenii. – Spb., M.: Akademiia.
Romanova S.P., Koralova A.L. (2007). Posobie po perevodu s angliiskogo iazyka na russkii. – 3-e uzd. – M.: KDU.
Zaitcev A.B. (2010). Osnovy pismennogo perevoda. – M.: Knizhnyi dom «LIBROKOM». Dan Brown Inferno – [Electronic resource]. – Mode of access: https://avidreaders.ru/book/ inferno.html
Den Braun (2013). Inferno – M.: «AST» – [Electronic resource]. – Mode of access: http:// fobook.ru/inferno-инферно/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Записки з романо-германської філології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
