DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.2(43).186233

ПРО ФОНЕТИЧНИЙ МІНІМУМ ПРИ ВИКЛАДАННІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

І. В. Никифоренко

Анотація


Стаття висвітлює питання вивчення фонетичного мінімуму у розвитку навичок усної комунікації як глобальної мети при вивченні іноземної мови. Між іншим розглядаються питання, пов`язані з тим, якими фонетичними елементами повинні володіти ті, хто вивчає німецьку мову як іноземну, щоб цю мову розуміти та бути зрозумілими при опануванні комунікативної компетенції. Враховуючи основну мету, для цього потрібні певні фонетичні компетенції, знання та навички. При навчанні мова йде не лише про абстрактну теоретичну систему фонем, метою є оволодіння звуковими одиницями (фонемами) німецького мовлення та їх реалізацією в певних ситуативних контекстах, для чого потрібен розвиток навичок перцепції (сприйняття на слух) та продукції (артикуляції). Вимову треба розуміти як інтегровану частину мови. Правильна вимова охоплює при цьому не тільки сегментний рівень голосних та приголосних, а й суперсегментний рівень, тобто інтонацію як єдність мелодики, ритму, темпу, паузації та акцентної структури, що й становить фонетичний мінімум.

Ключові слова


німецька як іноземна; комунікативна компетенція; фонетичний мінімум

Повний текст:

PDF (Deutsch)

Посилання


Bose, I., Hannken, K., Hirschfeld, U., Neuber, B. (Hrsg.), (2017). Forschung und Didaktik der Sprechwissenschaft: Aktuelle Beiträge, 145-165.

Europarat (2001). Rat für kulturelle Zusammenarbeit: Gemeinsamer europäischer Referenzrahmen für Sprachen: lernen, lehren, beurteilen. Langenscheidt, online unter: http:// www.goethe.de/z/50/commeuro/i3.htm

Hirschfeld, U. (2011). Phonetik im Kontext mündlicher Fertigkeiten. Babylonia 02/11, 10-17. http://babylonia.ch/fileadmin/user_upload/documents/2011-2/Baby2011_2hirschfeld.pdf

Hirschfeld, U. (2016). Aussprache in ihrer Vielfalt erleben: Lehr- und Lernziele. Fremdsprache Deutsch. Zeitschrift für die Praxis des Deutschunterrichts, 55, 10-15.

Hoffmann, S. (2017). Bewusstheit und ihre Ermittlung in der Unterrichtskommunikation – Bestandsanalyse und Perspektiven. Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Faches DaF, 2, 67-74.

Hordula, C. (2007). Untersuchungen zu segmentalen und suprasegmentalen Ausspracheabweichungen, 13-15.

Lüger, H.-H. (2009). Authentische Mündlichkeit im fremdsprachlichen Unterricht. Mediale Varietäten. Gesprochene und geschriebene Sprache und ihre fremdsprachendidaktischen Potenziale. Beiträge zur Fremdsprachenvermittlung, 15, 15-16.

Malwitz, V. (2016). Gibt es ein phonetisches Minimum? Fremdsprache Deutsch. Zeitschrift für die Praxis des Deutschunterrichts, 55, 16-20.

Nykyforenko, I., Verbitska, T. (2018). Diskurspartikeln bei der Entwicklung der digitalen Kommunikationsfähigkeit. Zapysky z romano-hermanskoi filolohii, 1 (40), 41-47. DOI: https://doi. org/10.18524/2307-4604.2018.1(40).137057

Rösler, D. (2016). Nähe und Distanz zur Mündlichkeit in der fremdsprachendidaktischen Diskussion. Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Faches DaF, 3, 139-140.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Bose I., Hannken K., Hirschfeld U., Neuber B. (Hrsg.) Forschung und Didaktik der Sprechwissenschaft: Aktuelle Beiträge 2017. 145-165.

Europarat (2001). Rat für kulturelle Zusammenarbeit: Gemeinsamer europäischer Referenzrahmen für Sprachen: lernen, lehren, beurteilen. Langenscheidt, online unter: http:// www.goethe.de/z/50/commeuro/i3.htm

Hirschfeld U. Phonetik im Kontext mündlicher Fertigkeiten. Babylonia 02/11, 10-17. 2011. URL:http://babylonia.ch/fileadmin/user_upload/documents/2011-2/Baby2011_2hirschfeld.pdf 

Hirschfeld U. Aussprache in ihrer Vielfalt erleben: Lehr- und Lernziele. Fremdsprache Deutsch. Zeitschrift für die Praxis des Deutschunterrichts, 2016. 55, 10-15.

Hoffmann S. Bewusstheit und ihre Ermittlung in der Unterrichtskommunikation – Bestandsanalyse und Perspektiven. Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Faches  DaF, 2, 2017. 67-74.

Hordula C. Untersuchungen zu segmentalen und suprasegmentalenA usspracheabweichungen, 2007. 13-15.

Lüger H.-H. Authentische Mündlichkeit im fremdsprachlichen Unterricht. Mediale Varietäten. Gesprochene und geschriebene Sprache und ihre fremdsprachendidaktischen Potenziale.  Beiträge zur Fremdsprachenvermittlung, 15, 2009. 15-16.

Malwitz V. Gibt es ein phonetisches Minimum? Fremdsprache Deutsch. Zeitschrift für die Praxis des Deutschunterrichts, 55, 2016. 16-20.

Nykyforenko I., Verbitska T. Diskurspartikeln bei der Entwicklung der digitalen Kommunikationsfähigkeit. Записки з романо-германської філології, 1 (40), 2018. 41-47. DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2018.1(40).137057

Rösler D. Nähe und Distanz zur Mündlichkeit in der fremdsprachendidaktischen Diskussion. Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Faches DaF, 3, 2016. 139-140.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.