СЕМАНТИКА ДІЄСЛОВА HÖREN ‘ЧУТИ’ В ДВН. ТА СВН. ТЕКСТАХ ТА ЙОГО РЕКОНСТРУКЦІЯ

Автор(и)

  • Т. В. Тупікова Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine
  • Т. Б. Козак Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.2(43).186216

Ключові слова:

дієслово hören ‘чути’, семантичнi характеристики, розвиток семантики, давнi нiмецькi тексти, реконструкцiя праформ

Анотація

У статті розглядається динаміка розвитку семантики та форм дієслова hōren в німецькій мові, і на цій основі реконструюється його давній стан. На основі аналізу пам’яток двн. періоду були відзначені чотири значення двн. дієслова hören. Першою за частотою вживання є лексема hōren зі значенням «сприймати на слух когось або щось». Другою за частотою реалізації є словоформа hōren в значенні «слухатися, коритися комусь або чомусь», а також вживання ії як вказівної частки (спонукання до чогось). Четвертим лексико-семантичним варіантом дієслова hören є «здатність до слухового сприйняття». В середньоверхньонімецьку епоху, виходячи з аналізу текстів свн. періоду, існувало три лексико-семантичні варіанти дієслова hōren. Першим за частотою реалізації в текстах є свн. horen в значенні «сприймати на слух когось або щось». Другим лексико-семантичним варіантом дієслова  hōren є «слухатися когось». І в свн. текстах словоформа hōren реалізується в переносному значенні «пізнавати когось». Протягом свн. періоду давня форма hōren, отримавши умлаут, поступово набула на письмі вигляд hœren. Порівняння семантики розглянутого дієслова в двн. та свн. текстах показало, що найбільш вживаним виступає її варіант «сприймати на слух», що, очевидно, пояснюється давністю існування цієї семи. Розвиток значення слова hœren свідчить про деяке абстрагування цієї лексеми в свн. період, в результаті чого з’явився смисл «пізнавати». Під час історичного розвитку мови скорочується вживаність дієслова hōren в прямих значеннях і розширюються його лексико-семантичні варіанти в переносному значенні. Аналіз двн. та свн. текстів показав, що семантика hōren змінюється у напрямку від конкретного вжитку до абстрактного і має таку деривацію: ‘сприймати органом слуху’ → ‘слухати’ → ‘слухатись’ → ‘звернути увагу’ → ‘впізнати’. В основі мотивації зазначеного дієслова знаходиться іменник іє.*kwes- зі значенням ‘вухо’, і звідси походять споріднені слова двн. hōren та двн. ōra, hōra ‘вухо’.

Посилання

Beleckij, A.A. (1950). Principy jetimologicheskih issledovanij (na materiale grecheskogo jazyka). Kyiv.

Bondarko, L.V. (1991). Osnovy obshhej fonetiki: Ucheb. posob. dlja stud. filol. spec. vuzov / L.V.Bondarko, L.A.Verbickaja, M.V.Gordina; S.- Peterburg. un-t. SPb: Izd-vo un-ta.

Vasil’ev, L.M. (1971). Semanticheskie klassy glagolov chuvstv, mysli i rechi. In Ocherki po semantike russkogo glagola. Vyp. 43. № 16(20). Ufa, 38-310.

Kuznecova, T.V. (1982). Semanticheskie osobennosti glagolov fizicheskogo vosprijatija. In Rus. jaz. v shkole, 1982, № 4, 86-88.

Levina, N.Ja. (1967). K voprosu o semanticheskoj strukture glagolov to hear i to listen. In Uchen. zap. Mosk. gos. ped. un-ta, №293. Issledovanija po anglijskoj leksikologii, 20-34.

Martynov, V.V. (1968). Slavjanskaja i indoevropejskaja akkomodacija. Minsk.

Semeren’I, O. (1980). Vvedenie v sravnitel’noe jazykoznanie: per. s nem. M.

Taranec, V.G. (1999). Pohodzhennja ponjattja chisla і jogo movnoї realіzacії (do vitokіv іndoєvropejs’koї pramovi). Vid. 2-e, pererobl. і dopovn. Odesa: AstroPrint.

Taranec, V.G. (1981). Jenergeticheskaja teorija rechi. Kiev- Odessa: Vishha shkola.

Taranec’, V.G. (2004). Arії. Slov’jani. Rusi: Pohodzhennja nazv Ukraїna і Rus’: Monografіja. Odesa: ORІDU NADU.

Trubachev, O.N. (1976). Jetimologicheskie issledovanija i leksicheskaja semantika. In Principy i metody semanticheskih issledovanij. M., 147-179.

Borgström, G. (1954). Internal reconstruction of Pre-Indo-European wordforms. In Word, vol. X, N.2-3, 275-287.

ESUM – Etimologіchnij slovnik ukraїns’koї movi (gol. Red. O.S.Mel’nichuk). U 7 t. K.: Naukova dumka, 1982. T. 1.

Levickij, V.V. (2000). Jetimologicheskij slovar’ germanskih jazykov. Tom 1. Chernovcy: Ruta/

Fasmer, M. (1986) Jetimologicheskij slovar’ russkogo jazyka: Per. s nem. i dopoln. O.N.Trubacheva. 2-e izd. V 4-h t. M. Tom 3.

Duden - Etymologie. Herkunftswörterbuch Duden der deutschen Sprache. (1989) Bd. 7 Mannheim Dudenverlag.

Feist, S. (1939). Vergleichendes Wörterbuch der gotischen Sprache. 3. Aufl. Leiden.

Kluge, Fr. (1989). Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. Berlin-New York.

Paul, H. (1961). Deutsches Wörterbuch. 8 Aufl. Halle (Saale).

Schützeichel, R. (1989). Althochdeutsches Wörterbuch. 4., überarb. und erg. Aufl. Tübingen: Niemeyer.

Skeat, W. (1983). An etymological dictionary of the English language. Oxford.

WW- Wörter und Wendungen. Wörterbuch zum deutschen Sprachgebrauch. (1962). Leipzig: VEB Bibliographisches Institut. FdL - Frühe deutsche Literatur und lateinische Literatur in Deutschland 800-1150: in 24

Bänden (1991) / Hrsg. von W.Haug und B.K.Vollmann. Frankfurt am Main: Deutscher Klassiker Verlag.

Gartenaere, W. (1972) Helmbrecht. Mittelhochdeutscher Text und Übertragung / Hrsg. und übers. von H.Brackert u.a. Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch Verlag.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-19

Номер

Розділ

ДО ЮВІЛЕЮ Т.Д.ВЕРБИЦЬКОЇ