DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.2(43).186216

СЕМАНТИКА ДІЄСЛОВА HÖREN ‘ЧУТИ’ В ДВН. ТА СВН. ТЕКСТАХ ТА ЙОГО РЕКОНСТРУКЦІЯ

Т. В. Тупікова, Т. Б. Козак

Анотація


У статті розглядається динаміка розвитку семантики та форм дієслова hōren в німецькій мові, і на цій основі реконструюється його давній стан. На основі аналізу пам’яток двн. періоду були відзначені чотири значення двн. дієслова hören. Першою за частотою вживання є лексема hōren зі значенням «сприймати на слух когось або щось». Другою за частотою реалізації є словоформа hōren в значенні «слухатися, коритися комусь або чомусь», а також вживання ії як вказівної частки (спонукання до чогось). Четвертим лексико-семантичним варіантом дієслова hören є «здатність до слухового сприйняття». В середньоверхньонімецьку епоху, виходячи з аналізу текстів свн. періоду, існувало три лексико-семантичні варіанти дієслова hōren. Першим за частотою реалізації в текстах є свн. horen в значенні «сприймати на слух когось або щось». Другим лексико-семантичним варіантом дієслова  hōren є «слухатися когось». І в свн. текстах словоформа hōren реалізується в переносному значенні «пізнавати когось». Протягом свн. періоду давня форма hōren, отримавши умлаут, поступово набула на письмі вигляд hœren. Порівняння семантики розглянутого дієслова в двн. та свн. текстах показало, що найбільш вживаним виступає її варіант «сприймати на слух», що, очевидно, пояснюється давністю існування цієї семи. Розвиток значення слова hœren свідчить про деяке абстрагування цієї лексеми в свн. період, в результаті чого з’явився смисл «пізнавати». Під час історичного розвитку мови скорочується вживаність дієслова hōren в прямих значеннях і розширюються його лексико-семантичні варіанти в переносному значенні. Аналіз двн. та свн. текстів показав, що семантика hōren змінюється у напрямку від конкретного вжитку до абстрактного і має таку деривацію: ‘сприймати органом слуху’ → ‘слухати’ → ‘слухатись’ → ‘звернути увагу’ → ‘впізнати’. В основі мотивації зазначеного дієслова знаходиться іменник іє.*kwes- зі значенням ‘вухо’, і звідси походять споріднені слова двн. hōren та двн. ōra, hōra ‘вухо’.

Ключові слова


дієслово hören ‘чути’; семантичнi характеристики; розвиток семантики; давнi нiмецькi тексти; реконструкцiя праформ

Повний текст:

PDF

Посилання


Beleckij, A.A. (1950). Principy jetimologicheskih issledovanij (na materiale grecheskogo jazyka). Kyiv.

Bondarko, L.V. (1991). Osnovy obshhej fonetiki: Ucheb. posob. dlja stud. filol. spec. vuzov / L.V.Bondarko, L.A.Verbickaja, M.V.Gordina; S.- Peterburg. un-t. SPb: Izd-vo un-ta.

Vasil’ev, L.M. (1971). Semanticheskie klassy glagolov chuvstv, mysli i rechi. In Ocherki po semantike russkogo glagola. Vyp. 43. № 16(20). Ufa, 38-310.

Kuznecova, T.V. (1982). Semanticheskie osobennosti glagolov fizicheskogo vosprijatija. In Rus. jaz. v shkole, 1982, № 4, 86-88.

Levina, N.Ja. (1967). K voprosu o semanticheskoj strukture glagolov to hear i to listen. In Uchen. zap. Mosk. gos. ped. un-ta, №293. Issledovanija po anglijskoj leksikologii, 20-34.

Martynov, V.V. (1968). Slavjanskaja i indoevropejskaja akkomodacija. Minsk.

Semeren’I, O. (1980). Vvedenie v sravnitel’noe jazykoznanie: per. s nem. M.

Taranec, V.G. (1999). Pohodzhennja ponjattja chisla і jogo movnoї realіzacії (do vitokіv іndoєvropejs’koї pramovi). Vid. 2-e, pererobl. і dopovn. Odesa: AstroPrint.

Taranec, V.G. (1981). Jenergeticheskaja teorija rechi. Kiev- Odessa: Vishha shkola.

Taranec’, V.G. (2004). Arії. Slov’jani. Rusi: Pohodzhennja nazv Ukraїna і Rus’: Monografіja. Odesa: ORІDU NADU.

Trubachev, O.N. (1976). Jetimologicheskie issledovanija i leksicheskaja semantika. In Principy i metody semanticheskih issledovanij. M., 147-179.

Borgström, G. (1954). Internal reconstruction of Pre-Indo-European wordforms. In Word, vol. X, N.2-3, 275-287.

ESUM – Etimologіchnij slovnik ukraїns’koї movi (gol. Red. O.S.Mel’nichuk). U 7 t. K.: Naukova dumka, 1982. T. 1.

Levickij, V.V. (2000). Jetimologicheskij slovar’ germanskih jazykov. Tom 1. Chernovcy: Ruta/

Fasmer, M. (1986) Jetimologicheskij slovar’ russkogo jazyka: Per. s nem. i dopoln. O.N.Trubacheva. 2-e izd. V 4-h t. M. Tom 3.

Duden - Etymologie. Herkunftswörterbuch Duden der deutschen Sprache. (1989) Bd. 7 Mannheim Dudenverlag.

Feist, S. (1939). Vergleichendes Wörterbuch der gotischen Sprache. 3. Aufl. Leiden.

Kluge, Fr. (1989). Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. Berlin-New York.

Paul, H. (1961). Deutsches Wörterbuch. 8 Aufl. Halle (Saale).

Schützeichel, R. (1989). Althochdeutsches Wörterbuch. 4., überarb. und erg. Aufl. Tübingen: Niemeyer.

Skeat, W. (1983). An etymological dictionary of the English language. Oxford.

WW- Wörter und Wendungen. Wörterbuch zum deutschen Sprachgebrauch. (1962). Leipzig: VEB Bibliographisches Institut. FdL - Frühe deutsche Literatur und lateinische Literatur in Deutschland 800-1150: in 24

Bänden (1991) / Hrsg. von W.Haug und B.K.Vollmann. Frankfurt am Main: Deutscher Klassiker Verlag.

Gartenaere, W. (1972) Helmbrecht. Mittelhochdeutscher Text und Übertragung / Hrsg. und übers. von H.Brackert u.a. Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch Verlag.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Белецкий А.А. Принципы этимологических исследований (на материале греческого языка). К., 1950. 265 с.

Бондарко Л.В. Основы общей фонетики: Учеб. пособ. для студ. филол. спец. вузов / Л.В.Бондарко, Л.А.Вербицкая, М.В.Гордина; С.- Петербург. ун-т. СПб: Изд-во ун-та, 1991. 150с.

Васильев Л.М. Семантические классы глаголов чувств, мысли и речи // Очерки по семантике русского глагола. Вып. 43. № 16(20). Уфа, 1971. С.38-310.

Кузнецова Т.В. Семантические особенности глаголов физического восприятия // Рус. яз. в школе, 1982, № 4, С.86-88.

Левина Н.Я. К вопросу о семантической структуре глаголов to hear и to listen // Учен. зап. Моск. гос. пед. ун-та, №293. Исследования по английской лексикологии, 1967, С.20-34.

Мартынов В.В. Славянская и индоевропейская аккомодация. Минск, 1968. 182с.

Семереньи О. Введение в сравнительное языкознание: пер. с нем. М., 1980. 407с.

Таранец В.Г. Походження поняття числа і його мовної реалізації (до витоків індоєвропейської прамови). Вид. 2-е, переробл. і доповн. Одеса: АстроПринт, 1999. 112с.

Таранец В.Г. Энергетическая теория речи. Киев- Одесса: Вища школа, 1981. 149с. Таранець В.Г. Арії. Слов’яни. Руси: Походження назв Україна і Русь: Монографія. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004.  296с.

Трубачев О.Н. Этимологические исследования и лексическая семантика // Принципы и методы семантических исследований. М., 1976.  С.147-179.

Borgström G. Internal reconstruction of Pre-Indo-European wordforms // Word, 1954, vol. X, N.2-3, p.275-287.

Список лексикографічних джерел

ЕСУМ – Етимологічний словник української мови (гол. Ред. О.С.Мельничук). У 7 т.  К.: Наукова думка, 1982. Т. 1.  632 с.

Левицкий В.В. Этимологический словарь германских языков. Том 1.  Черновцы: Рута, 2000.  222 с.

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: Пер. с нем. и дополн. О.Н.Трубачева. 2-е изд. В 4-х т.  М., 1986.  Том 3.  832 с.

Duden - Etymologie. Herkunftswörterbuch Duden der deutschen Sprache. Bd. 7  Mannheim Dudenverlag, 1989.  839 S.

Feist S. Vergleichendes Wörterbuch der gotischen Sprache. 3. Aufl. Leiden, 1939.  710 S.

Kluge Fr. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache.  Berlin-New York, 1989.  822 S.

Paul H. Deutsches Wörterbuch.  8 Aufl.  Halle (Saale), 1961.  781 S.

Schützeichel R. Althochdeutsches Wörterbuch. 4., überarb. und erg. Aufl.  Tübingen: Niemeyer, 1989.  309 S.

Skeat W. An etymological dictionary of the English language. Oxford,1983.780 p.

WW- Wörter und Wendungen. Wörterbuch zum deutschen Sprachgebrauch.  Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1962.  792 S.

Список використаних давніх текстів

FdL - Frühe deutsche Literatur und lateinische Literatur in Deutschland 800-1150: in 24 Bänden / Hrsg. von W.Haug und B.K.Vollmann. Frankfurt am Main: Deutscher Klassiker Verlag, 1991. Bd. 1. 1593 S.

Gartenaere W. Helmbrecht. Mittelhochdeutscher Text und Übertragung / Hrsg. und übers. von H.Brackert u.a.  Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch Verlag, 1972.  155 S. 





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.