СЕМАНТИКА ДІЄСЛОВА HÖREN ‘ЧУТИ’ В ДВН. ТА СВН. ТЕКСТАХ ТА ЙОГО РЕКОНСТРУКЦІЯ

Анотація

У статті розглядається динаміка розвитку семантики та форм дієслова hōren в німецькій мові, і на цій основі реконструюється його давній стан. На основі аналізу пам’яток двн. періоду були відзначені чотири значення двн. дієслова hören. Першою за частотою вживання є лексема hōren зі значенням «сприймати на слух когось або щось». Другою за частотою реалізації є словоформа hōren в значенні «слухатися, коритися комусь або чомусь», а також вживання ії як вказівної частки (спонукання до чогось). Четвертим лексико-семантичним варіантом дієслова hören є «здатність до слухового сприйняття». В середньоверхньонімецьку епоху, виходячи з аналізу текстів свн. періоду, існувало три лексико-семантичні варіанти дієслова hōren. Першим за частотою реалізації в текстах є свн. horen в значенні «сприймати на слух когось або щось». Другим лексико-семантичним варіантом дієслова  hōren є «слухатися когось». І в свн. текстах словоформа hōren реалізується в переносному значенні «пізнавати когось». Протягом свн. періоду давня форма hōren, отримавши умлаут, поступово набула на письмі вигляд hœren. Порівняння семантики розглянутого дієслова в двн. та свн. текстах показало, що найбільш вживаним виступає її варіант «сприймати на слух», що, очевидно, пояснюється давністю існування цієї семи. Розвиток значення слова hœren свідчить про деяке абстрагування цієї лексеми в свн. період, в результаті чого з’явився смисл «пізнавати». Під час історичного розвитку мови скорочується вживаність дієслова hōren в прямих значеннях і розширюються його лексико-семантичні варіанти в переносному значенні. Аналіз двн. та свн. текстів показав, що семантика hōren змінюється у напрямку від конкретного вжитку до абстрактного і має таку деривацію: ‘сприймати органом слуху’ → ‘слухати’ → ‘слухатись’ → ‘звернути увагу’ → ‘впізнати’. В основі мотивації зазначеного дієслова знаходиться іменник іє.*kwes- зі значенням ‘вухо’, і звідси походять споріднені слова двн. hōren та двн. ōra, hōra ‘вухо’.