DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.2(43).186215

ГЕНДЕРНА ЛІНГВІСТИКА: ВИТОКИ І ПРЕСКРИПТИВНИЙ НАПРЯМОК

Н. Ю. Колесниченко

Анотація


Стаття присвячена дослідженню гендерної лінгвістики, її витоків і напрямків. Гендерні лінгвісти виконали величезну роботу в пошуках доказів андроцентричності мови. Найбільш вражаючі результати дали лексикографічні розвідки. Аналіз словникового фонду німецької та англійської мов показав істотну асиметричність в найменуваннях професій, титулів, посад: соціально престижні позиції представлені тільки чоловічим родом (der Architekt, der Doktor, President, House of Lords), тоді, як низи соціальної ієрархії віддані жінкам (maid, nanny, Putzfrau). Виявлена   гендерна асиметрія призвела до початку прескриптивної лінгвістичної діяльності – виправленню мовної гендерної нерівності, що виразилося у введенні в словник паралельних форм жіночого роду, сформованих або афіксальним, або композитним чином (Professor / Professorin; Frau Professor; M-me Professor), або заміні гендерно маркованої лексеми нейтральною (chairman → chairperson; stewardess → flight attendant). Лексикографічні пропозиції гендерології стали частиною «політично коректного словника» по обидва боки океану. Однак, «тотальна фемінізація словника» (totale Feminisierung) викликала негативну реакцію більш помірковано налаштованих філологів. Погоджуючись з необхідністю більш зваженого підходу до феномену «чоловіче / жіноче» в суспільстві і в мові, відзначимо при цьому безсумнівні заслуги феміністського руху, що призвели до перегляду гендерних стереотипів, які домінували в соціумі, свідомості і культурі протягом усього розвитку людства.

Ключові слова


гендерна лінгвістика; фемінізм; гендерний стереотип

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Devkin, V.D. (2000). Ocherki po leksikografii. M.: Prometej.

Zadorozhnij, B.M. (2000). Problemi zagal’nogo і germans’kogo movoznavstva: Zb. prac’. L’vіv: LNU іm. І. Franka.

Kirilina, A.V. (2002). Gendernye issledovanija v otechestvennoj lingvistike: problemy, svjazannye s burnym razvitiem. In Gender. Jazyk. Kul’tura. Kommunikacija. Dokl. 2-oj mezhd. konf. M.: MGLU, 5-14.

Kirilina, A.V. (2000). O primenenii ponjatija gender v russkojazychnom lingvisticheskom opisanii // Filologicheskie nauki. №3, 18-27.

Krasavskij, N.A., Kirnosov, I.M. (1996). Obraz zhenshhiny v poslovichno-pogovorochnom fonde nemeckogo jazyka. In Jazykovaja lichnost’: kul’turnye koncepty / Sb. nauch. tr. Volgograd: Peremena, 48-56.

Spender, D. (2001). Muzhchina sozdal jazyk. In Vvedenie v gendernye issledovanija. Ch. II. Hrestomatija / Pod red. S. Zherebkina. Har’kov: HCGI; SPb: Aletejja, 775-783.

Haleeva, I.I. (2000). Gender kak intriga poznanija. In Gender kak intriga poznanija / Sost. A.V. Kirilina. M.: Rudomino, 9-18.

Edelski, C. (1991). Zwei unterschiedliche Weisen, das Wort zu haben. In/ Gewalt zur Sprache / Hrsg. Von Trömmel-Plötz. Frankfurt a. Main.: Fischer Taschenbuch Vlg., 323-333.

Fink-Hemsler, R. (1996). 5005 Redensarten und Sprichwörter. Das treffende Wort für alle Lebenslagen. Bindlach: Gondrom Vlg.

Guentherodt, I. (1979). Berufsbezeichnungen für Frauen. In Osnabrücker Beiträge zur Sprachtheorie. Beiheft 3, 126-152.

Irigaray, L. (1977). Women’s Exile (Interview). In Ideology and Consciousness. №1, 62-76.

Lakoff, R. (1975). Language and Woman’s Place. N.Y.: Harper Colophon Books.

Martyna, W. (1978). What does “he” mean? Use of the generic masculine. In Journal of communication. № 28(1), 131-138.

Pusch, L.F. (1990). Alle Menschen werden Schwestern: feministische Sprachkritik. Frankfurt a/ Main.: Suhrkamp.

Pusch, L.F. (1991). Das Deutsche als Männersprache: Aufsätze und Glossen zur feministischen Linguistik. Frankfurt a/ Main.: Suhrkamp.

Sapir, E. (1958). Language: An Introduction to the Study of Speech. N.Y.: Harvest Books.

Whorf, B. (1976). Language, Thought and Reality. Cambr. MA: MIT Press.

Das große Redensartenbuch (1996). Frankfurt a/ Main: Suhrkamp.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Девкин В.Д. Очерки по лексикографии. М.: Прометей, 2000. 395 с.

Задорожний Б.М. Проблеми загального і германського мовознавства: Зб. праць. Львів: ЛНУ ім. І. Франка. 2000. 250 с.

Кирилина А.В. Гендерные исследования в отечественной лингвистике: проблемы, связанные с бурным развитием // Гендер. Язык. Культура. Коммуникация. Докл. 2-ой межд. конф. М.: МГЛУ, 2002. С. 5-14.

Кирилина А.В. О применении понятия гендер в русскоязычном лингвистическом описании // Филологические науки. 2000. №3. С. 18-27.

Красавский Н.А., Кирносов И.М. Образ женщины в пословично-поговорочном фонде немецкого языка // Языковая личность: культурные концепты / Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 1996. С. 48-56.

Спендер Д. Мужчина создал язык // Введение в гендерные исследования. Ч. II. Хрестоматия / Под ред. С. Жеребкина. Харьков: ХЦГИ; СПб: Алетейя, 2001. С. 775-783.

Халеева И.И. Гендер как интрига познания // Гендер как интрига познания / Сост. А.В. Кирилина. М.: Рудомино, 2000. С. 9-18.

Edelski C. Zwei unterschiedliche Weisen, das Wort zu haben // Gewalt zur Sprache / Hrsg. Von Trömmel-Plötz. Frankfurt a. Main.: Fischer Taschenbuch Vlg., 1991. S. 323-333.

Fink-Hemsler R. 5005 Redensarten und Sprichwörter. Das treffende Wort für alle Lebenslagen. – Bindlach: Gondrom Vlg., 1996. 640 S.

Guentherodt I. Berufsbezeichnungen für Frauen // Osnabrücker Beiträge zur Sprachtheorie. 1979. Beiheft 3. S. 126-152.

Irigaray L. Women’s Exile (Interview) // Ideology and Consciousness. 1977. №1. P. 62-76.

Lakoff R. Language and Woman’s Place. N.Y.: Harper Colophon Books, 1975. 83 p.

Martyna W. What does “he” mean? Use of the generic masculine // Journal of communication. 1978. № 28(1). P. 131-138.

Pusch L.F. Alle Menschen werden Schwestern: feministische Sprachkritik. Frankfurt a/ Main.: Suhrkamp, 1990. 212 S.

Pusch L.F. Das Deutsche als Männersprache: Aufsätze und Glossen zur feministischen Linguistik. Frankfurt a/ Main.: Suhrkamp, 1991. 202 S.

Sapir E. Language: An Introduction to the Study of Speech. N.Y.: Harvest Books, 1958. 252 S.

Whorf B. Language, Thought and Reality. Cambr. MA: MIT Press, 1976. 290 p.

Das große Redensartenbuch. Frankfurt a/ Main: Suhrkamp, 1996. 804 S.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.