РОЗВИТОК ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИКІВ У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.2(43).186214Ключові слова:
категорія граматичного роду іменників, біологічна стать, індоєвропейська мова, давньогерманська мова, давньоверхньонімецька мова, сучасна німецька моваАнотація
Стаття присвячена діахронічному дослідженню граматичного роду іменників у німецькій мові на матеріалі словників давньої та сучасної німецької мови, а також етимологічних словників. Актуальність теми визначається тим, що знання законів, способів і засобів виникнення та розвитку категорії граматичного роду відіграє велику роль у практичному вивченні сучасної німецької мови. Оскільки словниковий склад будь-якої мови знаходиться в стані безперервного розвитку, який відображує зміни, що відбуваються в усіх сферах життя та діяльності людей, то саме в процесі цього розвитку утворення нових слів на базі вже існуючих відіграє важливу роль. Надати конкретні правила визначення роду іменників у сучасній німецькій мові, на нашу думку, не є можливим. Але їх можна об’єднати за певними суфіксами або префіксами чи за належністю до деяких найменувань. Виходячи з проведеного дослідження можна стверджувати, що граматична категорія роду виникла з уявлення про біологічну стать, але в процесі історичного розвитку, в результаті граматичної абстракції, зв’язок виявився порушеним, хоча деякі факти у сучасній німецькій мові свідчать про наявність цього зв’язку.Посилання
Aksenov, A.T. (1984). K probleme jekstralingivisticheskoj motivacii grammaticheskoj kategorii roda. In Voprosy jazykoznanija. №1, 52-59.
Akulenko, L.G. (1990). Kategoria kolichestva v sovremennych evropejskich jazykach. K. Nauk. Dumka, 1990.
Akulenko, L. G. (1984). O strukture polia kolichestva v sovremennom nemetckom iazyki. Vestnik Kharkovskogo universiteta.
Bondarko, A.V. (1976). Teorija morfologicheskih kategorij. M., 1976.
Bondarko, A.V. (1976). K interpretacii odushevlennosti – neodushevlennosti razrjadov pola i kategorii lica. M.
Conrad, R. (1978). Kleines Wörterbuch sprachwissenschaftlicher Termini. VEB Bibliographisches Institut Leipzig. Dombrovan, T.Y. Synergetycheskaja model’ razvytyja anglyjskogo jazyka / T.Y. Dombrovan – KP OGT Odessa, 2014. – 399 s.
Fortunatov, F. (1957). Sravnitelnja morfologia indoevropejskich jazukov// izbranye trudy, t. 2, M.,331-361.
Gukhman, M. M. (1958). Gotskii iazyk. M.: Iz-vo literatury na inostrannykh iazykakh.
Zhirmunskij, V.M. (1965). Istorija nemeckogo jazyka. M..
Ioffe, V.V. (1973). Grammaticheskij rod v praindoevropejskom jazyke // Nauchnye doklady vysshej shkoly. Filologicheskie nauki. №2. M., 195-203.
Evchenko, V. V. (2002). Hotska mova. Teksty, komentar, slovnyk: Navchalnyi posibnyk. Zhytomyr: ZhDPU.
Kopeliovich, A.B. (1991). Kategorija lica i grammaticheskogo roda // Nauchnye doklady vysshej shkoly. №3. M., 68-75
Kopeliovich, A.B. (1989). Ocherki po istorii grammaticheskogo roda. M..
Kopeliovich, A.B. (1989). Formirovanie rodovyh otnoshenij v indoevropejskih jazykah // Filologicheskie nauki. №3. M., 104-118.
Levytskyi, V. V. (2008). Osnovy hermanistyky. Vinnytsia: Nova Knyha.
Levitckii, V. V. (2010). Etimologicheskii slovar germanskikh iazykov. Vinnitca: Nova Knyga.
Lein, K., Maltceva, D. G. (2000). Bolshoi nemetcko-russkii slovar. M.: Russkii iazyk.
Meje, A. (1938). Vvedenie v sravnitel’noe izuchenie indoevropejskih jazykov. M.-L..
Moskalskaia, O. I. (2006). Istoriia nemetckogo iazyka. M.: Akademiia.
Ohui, O. D. (1999). Znachennia: tsilisnist chy okremyi aspekt (fiziolohichno-psykholohichni osnovy formuvannia znachennia ta polisemii). Movoznavstvo.
Oleinik, V. O. (1984). Vyrazheniia sobiratelnosti v gotskom iazyke v sopostavlenii so staroslavianskim. Iazykoznanie.
Selivanova, O.O. (2010). Lingvistychna encyklopedija. Poltava, Dovkillja-K.
Stepanova, M. D. (2007). Slovoobrazovanie sovremennogo nemetskogo iazyka. Izd. KomKniga.
Taranets, V. H. (1999). Pokhodzhennia poniattia chysla i yoho movnoi realizatsii. Odesa: Astroprynt.
Taranets, V. H. (2008). Diakhroniia movy: Zbirka statei. Odesa: Drukarskyi dim.
Duden (2006). Das Herkunftswörterbuch. Etzmologieder deutschen Sprache/ DudenMannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag.
Fleischer (1990). Wortbildung der Deutschen Gegenwartssprache. M..
Helbig, G., Buscha, J. H. (1976). Kurze deutsche Grammatik für Ausländer, VEB Verlag Enzyklopädie, Leipzig.
Jung, W. (1971). Grammatik der deutschen Sprache. Leipzig: VEB, Bibliografisches Institut.
Paul, H. (1956). Deutsches Wörterbuch, 5 – Halle.
Schmidt, W. (2007). Geschichte der deutschen Sprache. S. Hirzel Verlag, Stuttgart.
Sonderegger, S. (2003). Althochdeutsche Sprache und Literatur. Berlin, New York: Walter de Gruyter.
Schützeichel, R. (1989). Althochdeutsches Wörterbuch. Tübingen: Max. Niemeyer Verlag.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Записки з романо-германської філології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
