ВАРІАТИВНІСТЬ НІМЕЦЬКОЇ ФОНЕМИ /r/ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛІНГВОСИНЕРГЕТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.2(43).186208Ключові слова:
вимовна норма, кодифікація, мовленнєва дійсність, лінгвосинергетика, алофон, фонемаАнотація
У представленій статті розглядається варіативність німецької фонеми / r /, становлення вимовної норми, процес кодифікації і вплив на нього мовної дійсності з точки зору лінгвосинергетики - науки про самоорганізацію і саморегуляції системи мови, яка, згідно синергетичного підходу, є відкритою, динамічною, нелінійною, що має стійкі і нестійкі стани. Як приклад, що відображає дані механізми, наводиться реалізація німецької фонеми / r /, яка представлена великим набором алофонів, що характеризуються скороченням кількості коливальних рухів, переходом вібранта у вузький щілинний аж до наступної вокалізації і повної асиміляції. Різноманіття варіантів фонеми / r / пояснюється специфікою фонетичної природи цих звуків і свідчить про їх більшу схильність до артикуляційних деформацій в порівнянні з іншими приголосними німецької мови. Вібранти самі по собі схильні до впливу і нестабільні через свою складність, тому реалізація скорочених форм / r / видається більш вірогідною і частотною. Одним з факторів, який відіграє значну роль в процесі редукції / r /, є закон зручною артикуляції, що ґрунтується на принципі економії - досягнення оптимального ефекту розпізнавання за рахунок найменших силових (в даному випадку – артикуляторних) зусиль. З точки зору лінгвосинергетики система, зупинившись на оптимальній формі самоорганізації, «скидає» зайву, не потрібну для утворення і функціонування нової структури, енергію. У законі економії мовних зусиль вона проявляється в появі нових вимовних варіантів. Лінгвосинергетика дає потужний імпульс для вивчення динамічного розвитку мовних одиниць і пропонує інструментарій для дослідження закономірностей її поведінки і законів самоорганізації.Посилання
Baksanckii O.E. (2010) Kognitivno-sinergeticheskaia paradigma NLP: Ot poznaniia k deistviiu. M.: KRASAND.
Borbotko V.G. (2009) Printcipy formirovaniia diskursa: ot psikholingvistiki k lingvosinergetike. M: Librokom.
Bubnova G.I., Ratnikova E.I. (2009) Ustnoporozhdaiemaia rech: izucheniie sinergeticheskikh svoistv na akusticheskom urovne. In Vestnik MGU. Ser. 19. Lingvistika I mezhkulturnaja kommunikatciia. № 3. 124-135.
Budagov R.A. (1977) Chto takoie razvitiie I sovershenstvovaniie iazyka? M.: Nauka.
Butov V.N. (2008) O nekotorykh problemakh sinergeticheskogo analiza. In Visnyk Zaporizskogo natcionalnogo universytetu. № 2. 19-23.
Vasylchenko E.G. (2005) Funktcionirovaniie allofonov foniemy /r/ v riechi diktorov Germanii 1923-2003 (instrumentalno-fonetichieskoie issliedovaniie). PhD Dissertation. Odessa.
Verbitckaia L.A. (1984) Variativnost sovremennoi proiznositelnoi normy i kultura rechi. In Normy realizatcii. Varirovaniie iazykovykh sredstv. Gorkii: GGPI im.M.Gorkogo. 53-60.
Gumboldt V. (1984) Izbrannyie trudy po iazykoznaniiu. M: Progress.
Dombrovan T.I. (2012) Chto daiet sinergetika nauke o iazyke? In Jazyk a kultura. № 12. www. ff.unipo.sk/jak/12_2012/dombrovan.pdf
Kniazieva E.N. (2002) Osnovaniia sinergetiki. Rezhimy s obostrieniiem, samoorganizatciia, tempomiry. SPb: Alietieia. Koseriu E. Sinkhroniia, diakhroniia I istoriia. Novoie v lingvistike. M.: Inostr. Lit. Vyp. 3.
Martine A. (2006) Mekhanizmy foneticheskikh izmienienii: Problemy diakhronicheskoi fonologii. M.: KomKniga.
Petrenko A.D. (1998) Soziofoneticheskaia variativnost sovriemiennogo niemietckogo iazyka v Germanii. K.: Ridna mova.
Piotrovskii R.G. (1995) Tieorieticheskiie I prikladnyie problemy iazykoznaniia na rubiezhie XX v. In Lingvistika na iskhode XX v. Tezisy mezhdunarodnoi konfierientcii. Ch. 2. 417-419.
Florienskii P.A. (2000) Istoriia I filosofiia iskusstva. M.: Pravda.
Khaken G. (2003) Tainy prirody. Sinergietika: nauka o vzaimodiejstvii. M.: Izhevsk.
Essen O. v. (1957) Allgemeine und angewandte Phonetik. Berlin: Akademie-Verlag.
Jespersen O. (1913) Lehrbuch der Phonetik. Leipzig; Berlin: Teubner.
Köhler R. (1994) Synergetic Linguistics. In The Encyclopedia of Language and Linguistics Oxford: Pergamоn Press. 4454-4455.
Krech E.-M., Stock E., Hirschfeld U., Anders L. Ch. Deutsches Aussprachewörterbuch (2010) Berlin: W. de Gruyter. Ladefoged P., Maddieson I. (1996) Sounds of the World`s Languages. Oxford: Blackwell Publishers.
Lindau M. (1985) The story of /r/ / Mona Lindau. In Phonetic Linguistics: Essays in honor of Peter Ladefoged. New York: Academic Press. 157-168.
Maas U. (1999) Phonologie. Einführung in die funktionale Phonetik des Deutschen Opladen;Wiesbaden: Westdt. Verl.
Meinhold G. (1980) Phonologie der deutschen Gegenwartssprache.VEB Bibliographisches Institut Leipzig. 120-170.
Schiller N. O. (1999) The phonetic variation of German /r/ / Niels O. Schiller. In Variation und Stabilität in der Wortstruktur: Untersuchungen zu Entwicklung, Erwerb und Varietäten des Deutschen und anderer Sprachen. Hildesheim u.a.: Olms. 261-287.
Siebs Th. (1898) Deutsche Bühnenaussprache. Berlin.
Thurmair M. (2002) Standardnorm und Abweichungen. Entwicklungstendenzen unter dem Einfluß der gesprochenen Sprache. In DaF. Heft 1. 3-9.
Ulbrich H. (1998) R-Aussprache 1966 und 1996 – stabile und instabile Realisationsmodi. In Interkulturelle Kommunikation. München; Basel: E. Reinhardt. 143-152.
Wiese R. (2001) The phonology of /r/ / Richard Wiese. In Distinctive Feature Theory. Berlin: de Gruyter. 335-368.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Записки з романо-германської філології
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
