DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.2(43).186208

ВАРІАТИВНІСТЬ НІМЕЦЬКОЇ ФОНЕМИ /r/ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛІНГВОСИНЕРГЕТИКИ

О. Г. Васильченко

Анотація


У представленій статті розглядається варіативність німецької фонеми / r /, становлення вимовної норми, процес кодифікації і вплив на нього мовної дійсності з точки зору лінгвосинергетики - науки про самоорганізацію і саморегуляції системи мови, яка, згідно синергетичного підходу, є відкритою, динамічною, нелінійною, що має стійкі і нестійкі стани. Як приклад, що відображає дані механізми, наводиться реалізація німецької фонеми / r /, яка представлена   великим набором алофонів, що характеризуються скороченням кількості коливальних рухів, переходом вібранта у вузький щілинний аж до наступної вокалізації і повної асиміляції. Різноманіття варіантів фонеми / r / пояснюється специфікою фонетичної природи цих звуків і свідчить про їх більшу схильність до артикуляційних деформацій в порівнянні з іншими приголосними німецької мови. Вібранти самі по собі схильні до впливу і нестабільні через свою складність, тому реалізація скорочених форм / r / видається більш вірогідною і частотною. Одним з факторів, який відіграє значну роль в процесі редукції / r /, є закон зручною артикуляції, що ґрунтується на принципі економії - досягнення оптимального ефекту розпізнавання за рахунок найменших силових (в даному випадку – артикуляторних) зусиль. З точки зору лінгвосинергетики система, зупинившись на оптимальній формі самоорганізації, «скидає» зайву, не потрібну для утворення і функціонування нової структури, енергію. У законі економії мовних зусиль вона проявляється в появі нових вимовних варіантів. Лінгвосинергетика дає потужний імпульс для вивчення динамічного розвитку мовних одиниць і пропонує інструментарій для дослідження закономірностей її поведінки і законів самоорганізації.

Ключові слова


вимовна норма; кодифікація; мовленнєва дійсність; лінгвосинергетика; алофон; фонема

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Baksanckii O.E. (2010) Kognitivno-sinergeticheskaia paradigma NLP: Ot poznaniia k deistviiu. M.: KRASAND.

Borbotko V.G. (2009) Printcipy formirovaniia diskursa: ot psikholingvistiki k lingvosinergetike. M: Librokom.

Bubnova G.I., Ratnikova E.I. (2009) Ustnoporozhdaiemaia rech: izucheniie sinergeticheskikh svoistv na akusticheskom urovne. In Vestnik MGU. Ser. 19. Lingvistika I mezhkulturnaja kommunikatciia. № 3. 124-135.

Budagov R.A. (1977) Chto takoie razvitiie I sovershenstvovaniie iazyka? M.: Nauka.

Butov V.N. (2008) O nekotorykh problemakh sinergeticheskogo analiza. In Visnyk Zaporizskogo natcionalnogo universytetu. № 2. 19-23.

Vasylchenko E.G. (2005) Funktcionirovaniie allofonov foniemy /r/ v riechi diktorov Germanii 1923-2003 (instrumentalno-fonetichieskoie issliedovaniie). PhD Dissertation. Odessa.

Verbitckaia L.A. (1984) Variativnost sovremennoi proiznositelnoi normy i kultura rechi. In Normy realizatcii. Varirovaniie iazykovykh sredstv. Gorkii: GGPI im.M.Gorkogo. 53-60.

Gumboldt V. (1984) Izbrannyie trudy po iazykoznaniiu. M: Progress.

Dombrovan T.I. (2012) Chto daiet sinergetika nauke o iazyke? In Jazyk a kultura. № 12. www. ff.unipo.sk/jak/12_2012/dombrovan.pdf

Kniazieva E.N. (2002) Osnovaniia sinergetiki. Rezhimy s obostrieniiem, samoorganizatciia, tempomiry. SPb: Alietieia. Koseriu E. Sinkhroniia, diakhroniia I istoriia. Novoie v lingvistike. M.: Inostr. Lit. Vyp. 3.

Martine A. (2006) Mekhanizmy foneticheskikh izmienienii: Problemy diakhronicheskoi fonologii. M.: KomKniga.

Petrenko A.D. (1998) Soziofoneticheskaia variativnost sovriemiennogo niemietckogo iazyka v Germanii. K.: Ridna mova.

Piotrovskii R.G. (1995) Tieorieticheskiie I prikladnyie problemy iazykoznaniia na rubiezhie XX v. In Lingvistika na iskhode XX v. Tezisy mezhdunarodnoi konfierientcii. Ch. 2. 417-419.

Florienskii P.A. (2000) Istoriia I filosofiia iskusstva. M.: Pravda.

Khaken G. (2003) Tainy prirody. Sinergietika: nauka o vzaimodiejstvii. M.: Izhevsk.

Essen O. v. (1957) Allgemeine und angewandte Phonetik. Berlin: Akademie-Verlag.

Jespersen O. (1913) Lehrbuch der Phonetik. Leipzig; Berlin: Teubner.

Köhler R. (1994) Synergetic Linguistics. In The Encyclopedia of Language and Linguistics Oxford: Pergamоn Press. 4454-4455.

Krech E.-M., Stock E., Hirschfeld U., Anders L. Ch. Deutsches Aussprachewörterbuch (2010) Berlin: W. de Gruyter. Ladefoged P., Maddieson I. (1996) Sounds of the World`s Languages. Oxford: Blackwell Publishers.

Lindau M. (1985) The story of /r/ / Mona Lindau. In Phonetic Linguistics: Essays in honor of Peter Ladefoged. New York: Academic Press. 157-168.

Maas U. (1999) Phonologie. Einführung in die funktionale Phonetik des Deutschen Opladen;Wiesbaden: Westdt. Verl.

Meinhold G. (1980) Phonologie der deutschen Gegenwartssprache.VEB Bibliographisches Institut Leipzig. 120-170.

Schiller N. O. (1999) The phonetic variation of German /r/ / Niels O. Schiller. In Variation und Stabilität in der Wortstruktur: Untersuchungen zu Entwicklung, Erwerb und Varietäten des Deutschen und anderer Sprachen. Hildesheim u.a.: Olms. 261-287.

Siebs Th. (1898) Deutsche Bühnenaussprache. Berlin.

Thurmair M. (2002) Standardnorm und Abweichungen. Entwicklungstendenzen unter dem Einfluß der gesprochenen Sprache. In DaF. Heft 1. 3-9.

Ulbrich H. (1998) R-Aussprache 1966 und 1996 – stabile und instabile Realisationsmodi. In Interkulturelle Kommunikation. München; Basel: E. Reinhardt. 143-152.

Wiese R. (2001) The phonology of /r/ / Richard Wiese. In Distinctive Feature Theory. Berlin: de Gruyter. 335-368.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Баксанский О.Е. Когнитивно-синергетическая парадигма НЛП: От познания к действию. М.: КРАСАНД, 2010.

Борботько В. Г. Принципы формирования дискурса: от психолингвистики к лингвосинергетике. М.: Либроком. 2009.

Бубнова Г. И., Ратникова Е. И. Устнопорождаемая речь: изучение синергетических свойств на акустическом уровне // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2009. № 3. С. 124-135.

Будагов Р.А. Что такое развитие и совершенствование языка? М.: Наука. 1977.

Бутов В.Н. О некоторых проблемах синергетического анализа // Вісник Запорізького національного університету. 2008. № 2. С. 19-23.

Васильченко Е.Г. Функционирование аллофонов фонемы /r/ в речи дикторов Германии 1923-2003 гг. (инструментально-фонетическое исследование): дис. … кандидата филол. наук: 10.02.04 – германские языки. Одесса.  2005.

Вербицкая Л.А. Вариативность современной произносительной нормы и культура речи // Нормы реализации. Варьирование языковых средств. Горький: ГГПИ им. М.Горького. 1984. С 53-60.

Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс. 1984.

Домброван Т.И. Что дает синергетика науке о языке? // Jazyk a kultura. 2012.№ 12. URL: www.ff.unipo.sk/jak/12_2012/dombrovan.pdf

Князева Е.Н. Основания синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры  СПб.: Алетейя. 2002.

Косериу Э. Синхрония, диахрония и история. Новое в лингвистике. М.: Изд-во Иностр. лит. Вып.3. 1963.

Мартине А. Механизмы фонетических изменений: Проблемы диахронической фонологии. М.: КомКнига. 2006.

Петренко А.Д. Социофонетическая вариативность современного немецкого языка в Германии. К.: Рідна мова. 1998. 

Пиотровский Р. Г. Теоретические и прикладные проблемы языкознания на рубеже XX в. // Лингвистика на исходе XX в. Тезисы международной конференции. Ч. 2. М.: Филология. 1995. С. 417-419.

Флоренский П. А. История и философия искусства. М.: Правда. 2000.

Хакен Г. Тайны природы. Синергетика: наука о взаимодействии. М.-Ижевск. 2003.

Essen O. v. Allgemeine und angewandte Phonetik. Berlin: Akademie-Verlag. 1957.

Jespersen O. Lehrbuch der Phonetik. Leipzig; Berlin: Teubner. 1913.

Köhler R. Synergetic Linguistics. In The Encyclopedia of Language and Linguistics Oxford: Pergamоn Press. 1994. 4454-4455.

Krech E.-M., Stock E., Hirschfeld U., Anders L. Ch. Deutsches Aussprachewörterbuch. Berlin: W. de Gruyter. 2010.

Ladefoged P., Maddieson I. Sounds of the World`s Languages. Oxford: Blackwell Publishers. 1996.

Lindau M. The story of /r/ / Mona Lindau. In Phonetic Linguistics: Essays in honor of Peter Ladefoged. New York: Academic Press. 1985. 157-168.

Maas U. Phonologie. Einführung in die funktionale Phonetik des Deutschen Opladen;Wiesbaden: Westdt. Verl. 1999.

Meinhold G. Phonologie der deutschen Gegenwartssprache.VEB Bibliographisches Institut Leipzig. 1980. 120-170.

Schiller N. O. The phonetic variation of German /r/ / Niels O. Schiller. In Variation und Stabilität in der Wortstruktur: Untersuchungen zu Entwicklung, Erwerb und Varietäten des Deutschen und anderer Sprachen. Hildesheim u.a.: Olms. 1999. 261-287.

Siebs Th. Deutsche Bühnenaussprache. Berlin. 1898. Thurmair M. Standardnorm und Abweichungen. Entwicklungstendenzen unter dem Einfluß der gesprochenen Sprache. In DaF. Heft 1. 2002. 3-9.

Ulbrich H. R-Aussprache 1966 und 1996 – stabile und instabile Realisationsmodi. In Interkulturelle Kommunikation. München; Basel: E. Reinhardt. 1998. 143-152.

Wiese R. The phonology of /r/ / Richard Wiese. In Distinctive Feature Theory. Berlin: de Gruyter. 2001. 335-368.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.