Записки з романо-германської філології

ДОСЛІДЖЕННЯ ФОНОСЕМАНТИЧНИХ ЯВИЩ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

2025-02-27T11:17:49+02:00

Природна мова є багатогранним і різноаспектним явищем, яке виходить за межі виключно психічного феномену. Як реальний об’єкт дослідження вона постає у двох формах: у живому мовленні та у письмових текстах, які відкривають простір для аналізу як психолінгвістичного, так і соціокультурного характеру. Фоносемантична інтерпретація мовної номінації дає змогу вловити універсальні семантичні закономірності, які описують як загальні шляхи людського пізнання, так і специфічні риси лінгвокультурного мислення певного народу чи етносу.

Існують два підходи до вивчення фоносимволізму. Перший — символіка звуку є первинною та виникає під впливом звукової природи мови. Експериментальні дослідження підтверджують існування первинного або елементарного фоносимволізму, демонструючи, що символічне значення звуків пов’язане з їхніми акустико-артикуляційними характеристиками. Другий підхід полягає у тому, що фоносимволізм є вторинним і виникає як наслідок прагнення мовця встановити зв’язок між звучанням слова, яке розвивається відповідно до фонетичних законів певної мови, та його значенням. Цей тип фоносимволізму, відомий як вторинний або контекстуальний, є похідним від фонетичних закономірностей.

Обидва підходи варто розглядати у взаємозв’язку, оскільки вторинний фоносимволізм можливий лише завдяки існуванню первинного, або елементарного, фоносимволізму. Поети, залежно від своїх художніх завдань, майстерно використовували комбінації голосних і приголосних, надаючи текстам ефекту прозорості або, навпаки, затемненості й загадковості. І хоча фонетичний символізм не обмежується лише поезією, саме в цій сфері взаємозв’язок між звучанням і змістом проявляється найяскравіше й найбільш інтенсивно.

Об’єктом нашого дослідження стала лексика сучасної німецької мови, яка передає емоції «радості» (мажорний мотив) та «суму» (мінорний мотив). Матеріалом для аналізу слугували поетичні твори австрійських авторів, таких як Роза Ауслендер, Інгеборг Бахман, Крістіне Лавант, Макс Мель, Еріх Фрід, Ернст Яндль. До вибірки увійшли вірші, які так чи інакше відображають ідеї мажорності чи мінорності. Усі слова були поділені на дві групи й затранскрибовані відповідно до стандартів «Aussprachewörterbuch» (6-те видання, Duden) під редакцією М. Майнгольда. Результати дозволили порівняти фон етичний склад віршів із різними емоційними мотивами.

У нашому дослідженні ми застосували психолінгвістичну методику Ч. Осгуда — вимірювання значень за допомогою семантичного диференціала. Квантитативний аналіз показав, що певні фонеми сприяють формуванню позитивного або негативного мотиву в поезії. Значущі зв’язки між звуковою формою та змістом поетичних творів для передачі позитивного мотиву досягається частотнішою вживаністю голосних фонем [а:], [у:], [і:], [е:] та приголосних [l], [ŋ], [n], [v], [ç], [j], [s], [z] відповідно негативний мотив передається фонемами [ʊ], [ɪ], [øː], [oː], [ɛ], [uː] та приголосними [r], [t], [k], [g], [p], [b]. Отримані результати продемонстрували на прикладі німецькомовного вокабуляру тенденцію викликати у носія мови певні емотивні асоціації.

Перспективою цього дослідження є порівняльний фоносемантичний аналіз художніх текстів із іншими видами різножанрових текстів, для того, щоб сформувати більш об’єктивну та повну картину функціонування фоносемантизму у сучасному мовознавчому просторі. Вартими аналізу видаються нам фоносимволічні властивості різномовних фонем з урахуванням феміністичного фактору.

НЕОЛОГІЗМИ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ: ВИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, ПЕРЕКЛАД

2025-02-27T11:17:56+02:00

Дане дослідження представляє аналіз сучасної української теоретичної наукової літератури, за допомогою якої було визначено поняття неологізму і його відмінність від інших видів новоутворень в мові, розглянуті особливості функціонування неологізмів, класифікації та перекладу.

Неологізмами слід вважати нове слово або стійке словосполучення, нові або за формою або за змістом, або за формою і за змістом, що володіють семою новизни протягом певного періоду часу. Це одиниці, які увійшли в лексико-семантичну систему мови, мовну сферу та не існували в попередній період в тій же мові, підмові, мовній сфері, утворені за словотвірними законами відповідної мови, підмови або запозичені з іншої мови у зв’язку з потребою у спілкуванні, або які перейшли з пасивного складу мови. Неологізми можна поділити на загальномовні й індивідуальні (авторські).

В ході аналізу способів перекладу неологізмів з англійської мови на українську було встановлено, що універсального прийому перекладу неологізмів не існує. Особливості перекладу кожного нового слова залежать від того, до якого типу слів воно належить (терміни, назви, синоніми до слів, які вже мають відповідності в мові тощо). Як правило, один і той же неологізм можна перевести різними способами, однак через деякий час один з варіантів витісняє інші. Основними критеріями, які повинні бути прийняті до уваги перекладачем при пошуку відповідності англійському неологізму в мові перекладу, є стислість і однозначність тлумачення. Головне, запропонований перекладачем варіант повинен бути зрозумілий одержувачу перекладу. При передачі неологізмів з англійської на українську мову використовується ряд основних прийомів: транслітерація; транскрибування; калькування; описовий переклад, або експлікація, пряме включення. В перекладі також можуть бути задіяні семантична деривація та функціональна заміна. До факторів, які впливають на інтерпретацію і переклад авторських неологізмів відносяться, перш за все, структура слова, потім контекст і, нарешті, фонові знання перекладача.

АСОЦІАТИВНО-МЕТАФОРИЧНА МОТИВАЦІЯ ФУТБОЛЬНИХ ТЕРМІНІВ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

2025-02-27T11:17:56+02:00

У статті розглядається асоціативно-метафорична мотивація футбольних термінів у німецькій мові, що базується на концептуальній метафорі та процесах когнітивної інтеграції. Досліджено, що німецька футбольна термінологія активно використовує метафоричні моделі з різних донорських сфер, зокрема ВІЙНА, ТЕАТР, ПОЛІТИКА, ЦЕРКВА, ЛЮДИНА, АРТЕФАКТ. Застосування знаків цих концептуальних сфер пов’язане з когнітивною аналогізацією футбольних дій, сценаріїв гри та соціальних процесів. Метафоризація футбольних термінів здійснюється через механізми структурно-метафоричної, дифузно-метафоричної та гештальтної мотивації. Зокрема, сфера ВІЙНА активно наповнює футбольну терміносистему термінами, що відображають боротьбу за перемогу (Abwehr, Angriff, Bombe, Bomber). Ці терміни демонструють сприйняття футболу як бойового протистояння, де команди виступають як ворогуючі сторони. Донорська зона ТЕАТР визначає видовищний аспект футболу, формуючи терміни Arena, Debut, Regisseur, що підкреслюють драматичну складову гри, роль гравців як виконавців і тренерів як режисерів футбольного дійства. У свою чергу, сфера ПОЛІТИКА сприяє створенню назв організаційних структур футболу (Präsident, Präsidium, Kommission), що демонструє паралелі між управлінськими аспектами політики та футбольної діяльності. Аналогічно, сфера ЦЕРКВА формує терміни, що позначають особливу місію гравців (Aufgebot, Spiritus rector), підкреслюючи їхню роль у формуванні командного духу. Також значна кількість термінів запозичена зі сфер повсякденного життя, таких як ЛЮДИНА (Abstauber, Schütze, Ausputzer) та АРТЕФАКТ (Hammer, Kerze), що відображає практичне сприйняття футбольної реальності крізь призму повсякденного досвіду. Загалом, асоціативно-метафорична мотивація відіграє важливу роль у збагаченні німецької футбольної термінології, сприяючи її образності та концептуальній насиченості. Використання концептуальних метафор дозволяє не лише передавати зміст спортивних подій, а й відображати соціокультурні особливості мовного світобачення носіїв німецької мови. Таким чином, футбольна термінологія виступає не просто набором професійних термінів, а складним когнітивним феноменом, що відображає світогляд, емоційність та символічне осмислення спорту в німецькому суспільстві.

ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

2025-02-27T11:17:58+02:00

Дана стаття присвячена дослідженню окремого лексичного аспекту перекладу – перекладу фразеологічних одиниць. Тут надаються погляди українських відомих вчених-перекладознавців на фразеологію, її особливі характерні риси, розглядаються класифікації способів перекладу фразеологізмів. На сьогодні фразеологія залишається однією з найменш досліджених галузей мовознавства, яка привертає значну увагу науковців, як в теоретичному, так і в практичному аспектах. Щодо перекладу фразеологічних одиниць, дослідники продовжують працювати над забезпеченням адекватності їх перекладу, а також над подоланням труднощів, пов’язаних із передачею їх семантичних і стилістичних характеристик. У цьому контексті фразеологізми часто класифікують як важкі для перекладу або навіть як такі, що не підлягають перекладу. Проблема передачі фразеологічних одиниць з однієї мови на іншу є актуальною, що обумовлює її детальне висвітлення у спеціалізованих посібниках з перекладу, працях, присвячених дослідженню міжмовних взаємозв’язків, а також в окремих наукових монографіях. Дослідження фразеології на основі сучасних матеріалів є особливо цікавим, оскільки сучасний світ розвивається надзвичайно динамічно, і зміни відбуваються не лише в масштабах років, а й днів чи навіть годин. Нові події глобального значення залишають помітний слід у формуванні новітньої історії, що, у свою чергу, впливає на розвиток мови, зокрема на її фразеологічний склад. Протягом тривалого періоду розвитку англійської мови в її складі сформувалася значна кількість стійких виразів, які мають глибокі історичні корені та особливе культурне й комунікативне значення. Проте фразеологічний склад англійської мови залишається таким же динамічним, як і її історія. У контексті глобалізації англійська мова набула ще більшого поширення, а нові поняття та цінності, що виникають у межах англомовної культури, істотно впливають на її фразеологічний компонент. Це створює додатковий інтерес для вивчення особливостей перекладу таких фразеологізмів українською мовою.

ОСОБЛИВОСТІ НАБУТТЯ ПЕРЦЕПТИВНО-АРТИКУЛЯЦІЙНИХ НАВИЧОК З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЯК МОВИ НАВЧАННЯ В АВСТРІЇ

2025-02-27T11:18:01+02:00

Ця стаття присвячена особливостям набуття фонетичних навичок учнями, які опановують німецьку мову як мову навчання в Австрії. У фокусі дослідження стоять діти шкільного віку, рідною мовою яких є українська, які приїхали до Відня у 2022 році та були інтегровані в австрійську шкільну систему. При обговоренні вивчення німецької як мови навчання особлива увага приділяється мовній ситуації в Австрії, яка перебуває під сильним впливом процесів перехіду з діалектальної до стандартної реалізації на всіх рівнях мови (Dialekt — Standard — Kontinuum). У цьому контексті спочатку розглянемо термінологію, пояснюючи різницю між вивченням німецької мови як мови навчання та вивченням німецької мови як іноземної, а також особливості поняття діалектно-стандартний континуум. Розуміння моделі діалектно-стандартного континууму базується на тому факті, що усне мовлення в Австрії зазвичай є переплетінням діалектальної до стандартної мовної реалізації. Велику увагу при цьому привертають особливі характерні ознаки на всіх рівнях мови, які відомі під терміном saliente Features.

Фонетико-фонологічний рівень австрійської німецької мови характеризується значнимі варіаціями на сегментному рівні, наприклад зміна стандартної вимови /а/ на так званий «приглушений» [ɔ] або дифтонг [aḙ] вимовляється як надвідкритий [ӕ:]. Це явище відомо під назвою Віденська монофтонгізація. Метою дослідження є встановлення особливостей опанування німецькомовних перцептивно-артикуляційних навичок учнями, рідною мовою яких є українська. Задля реалізації запланованого дослідження було розроблено методологічний дизайн, першим кроком якого є пошук та аналіз спеціальної лінгвістичної літератури.

Для реалізації емпіричної частини планується поєднання кількісних і якісних методів дослідження. Завдяки цьому підходу можна виявити та об’єктивно проаналізувати явища трансферу особливостей рідної мови та австрійського варіанту німецької мови, які впливають на процес засвоєння німецької як мови навчання на фонетичному рівні в Австрії. З одного боку, ця робота є внеском у фундаментальні інструментально-фонетичні дослідження. З іншого боку, йдеться про розробку пропозицій щодо підтримки у засвоєнні німецької мови загалом, а також перцептивно-артикуляційних навичок учнями, рідною мовою яких є українська.

ЕКФРАЗИС У РОМАНІ «THE RAFFAEL AFFAIR» («ЗАГАДКА РАФАЕЛЯ») ІЄНА ПІРСА

2025-02-27T11:18:04+02:00

У статті досліджується поняття екфразису як літературного прийому, що створює міждисциплінарний зв’язок між візуальними та вербальними модусами у мистецтві. Особлива увага приділяється дефініції терміну «екфразис» Дж. Хеффернана та двом класифікаціям самого феномену, запропонованим вченими Л. Лувель (narrativizing, maieutic, hermeneutic, subversive, elegiac, affective) та Т. Луньовою (референтно-дескриптивний, медіумно-дескриптивний, роз‘яснювально-тлумачний, інтерпретувально-тлумачний). Власний аналіз різних типів екфразису проведено в межах художнього дискурсу на прикладі детективного роману «Загадка Рафаеля» (The Raffael Affair) британського письменника Ієна Пірса. Важливість та актуальність дослідження полягає у можливості вивчення взаємодії різних типів екфразису у художньому тексті, що відкриває нові перспективи аналізу міждисциплінарних зв‘язків між літературою та образотворчим мистецтвом.

ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ МОРЯКІВ З ІНДІЇ ТА КИТАЮ

2025-03-14T10:32:35+02:00

Стаття присвячена дослідженню особливостей мовленнєвої поведінки індійських та китайських моряків. Мова, будучи важливим комунікативним засобом як загальне явище, зазнає постійних змін під впливом соціально-політичних, економічних причин. Сучасні тенденції розвитку глобальної міжкультурної та міжмовної комунікації призвели до зростаючого інтересу лінгвістів до проблеми діалогу культур та мови. Вивченню мовних особливостей варіантів та різновидів англійської мови, їх статусу, сфер функціонування присвячено чи не мало робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників. Інтерес до вивчення варіантів англійської мови в Індії та Китаї, зокрема їх просодичний рівень, залишається однією з найменш досліджуваних.

Аналіз соціально-історичного контексту формування досліджуваних варіантів показав, що на територіях сучасної Індії та Китаю відношення корінного населення до англійської мови змінюється під впливом політичних та економічних подій. Перебуваючи на різних стадіях розвитку, англійська мова в цих країнах виступає як засіб вираження національної ідентичності.

В роботі проведено експерементально-фонетичне дослідження, метою якого є визначення диференційних професійно-маркованих ознак комунікативної поведінки моряків з Індії та Китаю.

Білінгвальна ситуація, вплив автохтонних мов, американського і британського варіантів англійської мови на просодичні характеристики досліджуваних інформантів призвели до появи певних диференційних просодичних ознак англійського мовлення моряків з Індії та Китаю.

Релевантними маркерами, що сприяють вираженню національної ідентичності індійських моряків є: висока частотність спадних, спадно-висхідних тонів; хвилеподібний рух передтермінальної частини синтагми: високий рівень частоти основного тону, превалювання помірного та прискореного темпу.

Просодичними маркерами мовленнєвої поведінки моряків з Китаю є: стрибкоподібний рух частоти основного тону у передтермінальній частині синтагми; спадні тони, які реалізуються у вигляді різкого перескоку на ненаголошеному складі; висхідні тони, що реалізуються у вигляді різких підйомів широкого діапазону; тенденція до утворення ділянок плато в області дифтонгів. Отримані експериментальним методом просодичні ознаки мовленнєвої поведінки індійських та китайських моряків можуть скласти основу для вироблення потенційної просодичної норми, яка може слугувати засобом національної ідентичності.

ПРОБЛЕМАТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ РЕАЛІЙ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВІ

2025-02-27T11:18:17+02:00

Дана стаття присвячена проблематиці дослідження реалій с точки зору сучасного українського перекладознавства. Головна мета дослідження полягає в описанні та систематизації поглядів українських науковців на визначення та типологію реалій як національно маркованих лексичних одиниць. Поставлена мета унеобхіднила вирішення низки завдань. Було розглянуто актуальні напрями лінгвістичних та перекладознавчих досліджень реалій, проаналізовано основні визначення терміну «реалія» та запропоновано власне визначення, описано базові класифікації реалій, визначено місце кожної окремої реалії в класифікаціях.

Мовна категорія «реалія» у представленій роботі трактується як засіб культурно національної ідентифікації, якій передається із покоління в покоління і лежить в основі виняткового світовідчуття представників певної національної спільноти. Національно забарвлена лексика є важливим компонентом міжкультурної комунікації, тому збереження етнічної ідентичності та історичної правдивості є головною вимогою в роботі перекладача, оскільки відкидання або систематичне уподібнення реалій призводить до часткової або повної втрати кореляції з першоджерелом. Різноманіття класифікацій реалій та способів їх відтворення українською мовою свідчить про прагнення дослідників до постійного пошуку шляхів удосконалення системи категоризації цих слів, яка дозволить ефективно відтворювати місцевий колорит з урахуванням національних та культурних особливостей відповідної групи.

Загалом, вивчення реалій в контексті їх визначення,семантичного розмежування, типології взагалі та встановлення способів перекладу потребує подальшого детального розгляду, оскільки ці питання не можна вважати цілком регламентованими. Подібна невизначеність національно маркованих слів становить перешкоди для здійснення якісного та художньо вартісного перекладу, який слугує містком, що налагоджує зв’язки між різними культурними середовищами та забезпечує обмін знаннями, досвідом, цінностями.

ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У РАКУРСІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА

2025-02-27T11:18:15+02:00

Дана стаття присвячена проблематиці дослідження перекладацьких трансформацій с точки зору сучасного українського перекладознавства. Головна мета дослідження полягає в описанні та систематизації поглядів українських науковців на визначення та типологію перекладацьких трансформацій як необхідних перетворень у процесі міжмовної комунікації. Поставлена мета унеобхіднила вирішення низки завдань. Було розглянуто актуальні напрями лінгвістичних та перекладознавчих досліджень перекладацьких трансформацій, проаналізовано основні визначення терміну «трансформація» та запропоновано власне визначення, описано базові класифікації перекладацьких трансформації, визначено місце кожної окремої трансформації в класифікаціях, рекомендовано власна стандартизована класифікація перекладацьких трансформацій.

У представленій роботі перекладацька трансформація трактується як спосіб перекладу, який полягає в зміні формальних або семантичних компонентів вихідного тексту при збереженні інформації, призначеної для передачі, для якого характерне відхід від семантико-структурного паралелізму між оригіналом та перекладом. Багаточисельність класифікацій перекладацьких трансформацій свідчить про прагнення дослідників до постійного пошуку шляхів удосконалення системи категоризації цього феномену теорії та практики перекладу.

Різноманітність визначень та класифікацій перекладацьких трансформацій у сучасному українському перекладознавстві створює широкий спектр можливостей для перекладу, але й водночас сприяє плутанині та невизначеності. Тому у статті було запропоновано власне уніфіковане визначення та класифікацію перекладацьких трансформацій. Всі перекладацькі трансформації рекомендовано поділяти на такі типи: лексичні: транскрипція, транслітерація, калькування, лексико-семантичні заміни (конкретизація, генералізація, модуляція); граматичні: дослівний переклад(нульова трансформація), членування речень, об’єднання речень, граматичні заміни (заміни граматичних форм, частин мови, членів речення, типів речення); лексико-граматичні: антонімічний переклад, описовий, компенсація.

ЕМОТИВНІСТЬ СУЧАСНОЇ МЕМУАРНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ВІКТОРІЇ БЕЛІМ

2025-02-27T11:18:16+02:00

Мета запропонованого дослідження полягає в аналізі засобів, які використовуються для створення емоційності в сучасній мемуарній літературі. Матеріалом дослідження слугує роман «The Rooster House: A Ukrainian Family Memoir» Вікторії Белім, сучасної американсько-української письменниці та журналістки. Авторка народилася в Україні в багатонаціональній родині, у віці п’ятнадцяти років виїхала до США, а у 2014 році, коли почалася війна, повернулася в Україну. У своїй книзі Вікторія Белім розповідає про те, як вона переосмислила і віднайшла свою ідентичність. Вона описує свої почуття та емоції на тлі історичних подій, аналізуючи травматичні події, які відбувалися в Україні за радянських часів і до сьогодення (наприклад, Голодомор, Чорнобиль, анексія Криму, події на Майдані), перетворюючи національну трагедію на особисту. Цей факт зумовлює актуальність та новизну статті. Аналіз мемуарного роману доводить, що особисту історію не можливо позбавити емотивності, яка закладена саме в контексті переосмислення ідентичності під час війни в Україні; завдяки опису власних почуттів і емоцій, викликаних подіями та спогадами авторки; використанню емоційно забарвленої мови та тропів, що підсилюють експресивність дискурсу, а також різних форм особових займенників та сенсорної і соматичної лексики тощо. Дослідження демонструє, що серед тропів, присутніх у проаналізованому мемуарному романі, переважають метафори, порівняння, епітети та алюзії.

Усі вищезгадані аспекти емотивності твору спрямовані на здійснення впливу на читача, звернення до його почуттів та спробу встановлення емоційного зв’язку. Завдяки цьому історія стає незабутньою і неодмінно викликає емоційну реакцію з боку читача. Твердження та приклади, представлені в дослідженні, підтримують постулати, що обговорюються в теоретичних джерелах, пов’язаних із поняттям емотивності мемуарних творів.

ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ: ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРАВОВИХ ТЕКСТІВ

2025-02-27T11:18:18+02:00

Юридична термінологія є невід’ємною складовою правової комунікації, що відіграє ключову роль у процесах правозастосування, законодавчої діяльності та судочинства. Точність формулювань у правових текстах визначає ефективність правової системи та рівень доступності правосуддя для громадян. Проте складність юридичної мови часто створює бар’єри для сприйняття та тлумачення нормативно-правових актів як правниками, так і пересічними громадянами.

Юридична мова має низку особливостей, які відрізняють її від загальновживаної. Насамперед, це специфічна термінологія, що характеризується точністю, формальністю та часто архаїчністю. Використання латинських виразів, іншомовних запозичень і складних синтаксичних конструкцій робить юридичні тексти складними для розуміння. Навіть серед юристів трапляються випадки неоднозначного тлумачення окремих правових норм, що може призводити до правових колізій, зловживань і неоднакового застосування закону на практиці.

Однією з проблем є неоднозначність юридичних формулювань, яка може спричиняти труднощі в судовій практиці. Наприклад, різні трактування норм права можуть призводити до судових помилок, затягування судових процесів і навіть до винесення суперечливих рішень. У цьому контексті лінгвістична експертиза відіграє важливу роль, допомагаючи роз’яснювати значення термінів, аналізувати зміст правових документів та встановлювати їх відповідність нормам права. Таким чином, юридична термінологія також відіграє важливу роль у діяльності правоохоронних органів. Поліцейські, слідчі та прокурори використовують професійний жаргон, який може бути незрозумілим для звичайних громадян.