ОСОБЛИВОСТІ ТЕМПУ ТА ПАУЗАЦІЇ АНГЛОМОВНОЇ ПРОПОВІДІ У ЗОБРАЖУВАЛЬНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей темпоральної (темпу та паузації) організації висловів монологічного типу персонажів-проповідників в англомовних художніх фільмах. Оскільки риторичні дії проповідника реалізуються не тільки під час ритуальної церковної проповіді з амвону, а передбачають ситуативні виступи поза межами храму та приватні бесіди з парафіянами на духовні теми, у статті розглянуто темпоральну організацію саме цих трьох видів мовленнєвої діяльності проповідника, оскільки вони є складовою мовленнєвої поведінки священика в різноманітних комунікативних ситуаціях. Розгляд особливостей релігійного дискурсу з точки зору прагмасемантики дозволив сконцентруватися на базовому концепті цього особливого дискурсу — концепті «віра», оскільки він є не тільки одиницею ментального лексикону, а й тією духовної опорою, що відбиває особливості духовного менталітету релігійної людини. Матеріал дослідження, який складали усні англомовні проповіді, промови та бесіди, вилучені з п’ятьох сучасних англомовних кінофільмів, був підданий перцептивному, аудиторському та інструментальному аналізу. Комплексний слуховий та інструментальний аналіз темпоральних характеристик мовлення проповідників дозволяє зробити висновок про наявність кореляції між змінами темпу мовлення проповідника та його оцінкою комунікативно-прагматичної цінності власного висловлювання. Окреме дослідження функціонування пауз різних видів (структурних, риторичних та пауз хезітації) у мовленнєвому матеріалі, що вивчався, довело великий прагматичний потенціал цього інтонаційного параметру у виконанні комунікативної задачі усного релігійного дискурсу.