ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ПРЯМОЇ ТА НЕПРЯМОЇ НОМІНАЦІЇ ЕМОЦІЙ У ГАЗЕТНО-ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ТЕКСТІ

Анотація

Пропонована стаття окреслює лексичні засоби прямої та непрямої номінації емоцій у газетно-публіцистичному тексті. Дослідження виконано в межах функціональної лінгвістики. Матеріалом  дослідження слугують тексти інтерв’ю, промов, заяв і дебатів провідних британських політиків (Девіда Кемерона (David Cameron), Ніка Клегга (Nick Clegg), Гордона Брауна (Gordon Brown). Крім лексичних та стилістичних засобів вираження емоційних станів, вербалізація емоцій здійснюється за допомогою прямої і непрямої лексичної номінації. Застосування методу компонентного аналізу семантичної структури значення слова дало змогу виокремити лексичні одиниці та їх синоніми, які є номінантами відповідного емоційного стану. Пряма і непряма номінація емоцій виражається за допомогою лексем різної частиномовної приналежності (прикметник, іменник, дієслово), де домінуючим є прикметник або словосполучення прикметника з прислівниками-інтенсифікаторами. За допомогою прямої та непрямої номінації в аналізованих текстах вербалізовані чотири негативні емоції (стурбованість/занепокоєння, незадоволення/гнів, розчарування/жаль, презирство) та шість позитивних емоцій (гордість, задоволення/захват, вдячність, сподівання/оптимізм, співчуття, інтерес/цікавість). Особливу увагу у статті приділено лексичним засобам вербалізації емоції гордості. Отримані кількісні дані підтверджують схильність представників британських політичних кіл до вербалізації перш за все негативних емоцій. Причому негативні емоції вербалізуються у рівній мірі за допомогою прямої та непрямої номінації, а позитивні емоції переважно за допомогою прямої номінації.  Політичні діячі у своїх виступах, промовах, інтерв’ю, дебатах за допомогою прямої та непрямої номінації вербалізують як власні емоційні стани, так і емоційні стани пересічних людей, однодумців, опонентів тощо.