ДІАЛОГІЧНА МОДЕЛЬ АНГЛІЙСЬКОГО МОДЕРНІСТСЬКОГО ТЕКСТУ

Автор(и)

  • Н. В. Глінка Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7249-3615

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2020.2(45).218209

Ключові слова:

англійський модернізм, діалогічна модель, модуль автора, модуль тексту, модуль читача

Анотація

Стаття присвячена дослідженню англійського модерністського тексту у категоріальному фокусі комунікативної лінгвістики. Базуючись на розумінні діалогічної природи гуманітарного пізнання  (за М.М. Бахтіним) та діалогічній моделі тексту (за О.О. Селівановою) у роботі представлено модулі автора, тексту і читача, що знаходяться у складних комунікативних взаємовідношеннях породження нових текстів і смислів (мегатексту – за І.М. Колегаєвою). Так в нашій діалогічній моделі англійського модерністського тексту модуль адресанта (англійського автора-модерніста) включає особливості його свідомості, континуум мисленнєвих та емоційних процесів, масштаб залучення у творчості колективного підсвідомого та комплексу архетипів, що проявляються у мовній системі його текстів. Вважаємо, що, послуговуючись термінами лінгвістики тексту та лінгвостилістики, можемо представити ці елементи модуля адресанта як ідіостиль та мовний код автора. Важливим є розгляд понять інтенції та інтенційності тексту на перетині модулів автора  і тексту. Також у модулі тексту ми розглядаємо тематично-ідейний, символічний, образний простір та нарацію. Важливим елементом комунікативно-прагматичної схеми взаємовідношень між автором  англійського модерністського тексту та читачем є стратегічно-тактична програма реалізації таких відношень. Модуль модерністського тексту передбачає внутрішню діалогічність, що проявляється у рекурсивних зв’язках з минулою традицією, попередніми текстами, семіотичним універсумом, та прокурсивних зв’язках, які є базисом для створення нової культурної традиції та діалогу з майбутнім текстом. Стосовно діалогу з адресатом, то текст спонукає його до саморефлексії, і, як результат, до генерації нових смислів та власних інтерпретацій.

Посилання

Bart, R. (1994). Izbrannyje raboty. Semiotyka. Poétyka. M: Prohres.

Bakhtyn, M. M. (1996). Problematika teksta. Sobr. sochinenij. M: Rus. slovo, 5, 306–328.

Beket, S. (1929). Pro Dzhojsa. URL: http://james-joyce.ru/articles/samuel-bakket-is-esse.htm

Bystrov, Y.V. (2020). Ryzoma v anhliyskomu postmodernomu teksti: kohnityvno-synerhetychnyy vymir. Zapysky z romano-hermanskoji filologiji. 1 (44), 23 - 37. DOI: https://doi.org/10.18524/23074604.2020.1(44).210992

Glinka, N.V. (2019). Anhliyskyj modernistskyj tekst: komunikatyvno-prahmatychnyj aspekt. Monohrafiya. K., Interservis.

Kolegaeva, I.M. (2012). Tekst i mehatekst yak chleny yedynoji komunikatyvnoji rodyny. Linhvistyka XXI stolittya: novi doslidzhennya ta perspektyvy "/ NAN Ukrayiny, Tsentr naukovykh doslidzhenʹ ta vydannya inozemnykh mov, red .. A.D.Byelova ta in. K., 170 - 178.

Lotman, Y.M. (1981). Struktura ta semantyka hudojestvennoho teksta. Trudy po znakovym systemam. Tartu: Yzd-vo Tartuskoho un-ta, 3-18.

Selivanova, O.O. (2008). Suchasna linhvistyka. Napriamy ta problemy.Poltava: Dovkillya.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-07

Номер

Розділ

Статті