ТИПОЛОГІЯ МОВЛЕННЄВИХ АКТІВ ОЦІНКИ

Анотація

Стаття присвячено розгляду питань, пов'язаних з аналізом виникнення оцінки у висловлюванні. Особлива увага звертається на іллокутивний та перлокутивний ефект мовленнєвих актів оцінки. Мета запропонованої розвідки полягає у розгляді особливостей оцінних мовленнєвих актів та визначенні їх місця ієрархії мовленнєвих актів взагалі. Методи дослідження визначаються метою, теоретичним спрямуванням статті та мають комплексний характер. Вони інтегрують основні положення когнітивної теорії та теорії комунікації. Мінімальною одиницею спілкування є мовленнєвий акт. Структура мовленнєвого акту включає чотири рівні: локуція, пропозиція, іллокуція та перлокуція. В оцінних мовленнєвих актах семантичною основою є категорія оцінки. З огляду на семантичні та прагматичні властивості об'єкта нашого дослідження, ми пропонуємо виділяти такі типи мовленнєві оцінні акти: 1) орієнтовані на суб'єкт; 2) орієнтовані на об'єкт. Серед оцінних мовленнєвих актів, орієнтованих на об'єкт, можна виділити власне оцінні (похвала, осуд) і емоційно-оцінні (захоплення, обурення, повага). Цей підхід ґрунтується на тому, що оцінні дієслова є прямими вербальними репрезентантами іллокутивної інтенції оцінних мовленнєвих актів. Отже, можна вважати, що класифікація мовленнєвих актів оцінки може спиратися на семантичні та прагматичні особливості оцінних дієслів.