ДИСКУРСИВНА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОНІМІЧНОЇ / МЕТАФТОНІМІЧНОЇ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ КІНОКРИТИКИ У БРИТАНСЬКІЙ КІНОРЕЦЕНЗІЇ

Анотація

Статтю присвячено вивченню характерних рис дискурсивної реалізації метонімічної / метафтонімічної концептуалізації об’єктів кінокритики у британській кінорецензії. Існують певні причини, чому мовець порушує логічні й граматичні правила, вдаючись до метонімічних перенесень у той час, як ці ж завдання теоретично можна реалізувати за допомогою стандартних мовних схем, і в кінорецензії це зумовлено наявністю різних модусів або семіотичних кодів, які утворюють певні додаткові значення та смислові асоціації, що створюється тропами. Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю аналізу мовних одиниць у різних типах дискурсу, зокрема, об’єктів кінокритики, що знаходять своє відображення у текстах кінорецензій шляхом використання метонімічних моделей. Методологічну базу дослідження складають метод суцільної вибірки, описовий метод, методи контекстуального, дискурсивного, інтерпретаційно-текстового і стилістичного аналізу та концептуальний аналіз. У ході дослідження представлено поняття метонімії та метафтонімії, визначено, що концептуалізація об’єктів кінокритики у британській кінорецензії може бути як метонімічною, так і метафтонімічною. У ході дослідження виявлено, що основні об’єкти кінокритики, що вербалізуються шляхом метонімії / метафтонімії у британській кінорецензії, представлені концептосферами СТИЛЬ / ЖАНР ФІЛЬМУ, ФОРМА / ЗМІСТ КІНОСТРІЧКИ, МУЗИЧНИЙ СУПРОВІД та АКТОРИ. У таких метоніміях / метафтоніміях реального зв’язку між корелятом і референтом може і не бути, проте зберігається їх асоціативна близькість. Наведеним метоніміям / метафтоніміям характерний виражений дискурсивний характер, що призводить до їх нерозуміння тими, хто не обізнаний у сфері кіномистецтва.