СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ БОЖЕВІЛЬНОГО У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.1(42).168858

Ключові слова:

концепт, концептуальна ознака, концептуалізація, вербалізація концепту, текстовий концепт, портрет

Анотація

Дана стаття присвячена розгляду особливостей вербалізації концепту INSANITY в художньому тексті на матеріалі сучасних романів американських і британських письменників. Метою дослідження є аналіз і класифікація лексичних засобів, які формують образ божевільного в досліджуваних творах. Об’єктом аналізу є лексеми-вербалізатори концепту INSANITY, а предметом - мовні засоби формування образу божевільного в художніх текстах. Концепт у даному дослідженні розуміється нами як дискретне ментальне утворення, що є базовою одиницею ментального коду людини, і що володіє упорядкованою структурою, що представляє собою результат когнітивної діяльності особистості і суспільства, і несе комплексну інформацію про предмет або явище, що відображується. Методом суцільної вибірки ми виділили текстові фрагменти, що містять портретні описи персонажів, які страждають психічними розладами. Висунуто гіпотезу про те, що концептуальні ознаки РУЙНУВАННЯ, ДЕФОРМАЦІЯ, АФЕКТИВНІСТЬ, що є ядерними ознаками концепту INSANITY, вербалізуються в досліджуваних текстах при створенні зовнішнього образу персонажу. Також було встановлено, що опозиція СВІЙ-ЧУЖИЙ є одним з найважливіших механізмів, який бере участь в концептуалізації феномена божевілля, на що вказує частотна вербалізація ознаки ЧУЖИЙ концепту INSANITY в художніх текстах. Вивчивши сукупність лексичних засобів, що беруть участь у створенні портрета літературного персонажа з психічними відхиленнями, ми виділили набір прототипічних характеристик зовнішності божевільного. На матеріалі творів було досліджено такий різновид композиційно-мовленнєвої форми «опис», як портрет персонажа-безумця. Отримані характеристики було згруповано в наступні тематичні групи: текстові фрагменти, що описують голос / мовлення, тіло, очі, обличчя, зовнішній вигляд в цілому, пластику тіла, пози, запах. Всі подібні контексти пропонують читачеві кванти інформації, що функціонують як маркери психічного нездоров’я персонажа.

Посилання

Arutjunova, N.D. (1999). Jazyk i mir cheloveka. M.: “Jazyki russkoj kul’tury”.

Zusman, V.G. (2001). Koncept v kul’turologicheskom aspekte. Nizhnij Novgorod: Dekom, 38-53.

Karasik, V.I. (2002) Jazykovoj krug: lichnost’, koncept, diskurs. Volgograd: “Peremena”.

Kubrjakova, E.S. (2004). Jazyk i znanie. M.: Jazyki slavjanskoj kul’tury.

Lotman, Ju.M. (2002). Istorija i topologija russkoj kul’tury. Sankt Peterburg: “Iskusstvo SPB”.

Lotman, Ju.M. (2000). Semiosfera. Sankt Peterburg: “Iskusstvo SPB”.

Maslova, V.A. (2004). Kognitivnaja lingvistika. Uchebnoe posobie. Minsk: TetraSistems.

Popova, Z.D., Sternin, I.A. (2007). Kognitivnaja lingvistika. M.: AST: Vostok-Zapad.

Faulks, S. A. (2009). Week in December. London: Hutchinson.

Haddon, M. (2007). A Spot of Bother. New York: Vintage Books.

Harris, T. (1988). The Silence of the Lambs. New York: St. Martin’s Press.

Kesey, K. (2006). One Flew over the Cuckoo’s Nest. Sankt-Peterburg: KORONA print, KARO.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-28

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА